Легалізація робочих місць та заробітної плати, які наслідки порушення трудового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати є одним із важливих завдань податкових органів.

Податкова служба Дніпропетровщини разом з органами Держпраці, місцевого самоврядування постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю.

Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій, таких як: втрату пенсії у майбутньому, відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність в разі нещасних випадків на виробництві, відсутність щорічної відпустки з її оплатою, тощо.

Офіційне працевлаштування найманих працівників – обов’язок роботодавця. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства та легалізувати трудові відносини зі своїми працівниками у найкоротший термін щоб уникнути фінансових санкцій. Вигідніше офіційно оформити працівника, аніж, у разі виявлення незадекларованої праці, заплатити значний штраф.

 

У раз переходу на ПРРО реєстрація РРО скасовується 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 547) реєстрація реєстратора розрахункових операцій (РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.

Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

Нецільова благодійна допомога: неоподатковуваний ліміт у 2026 році

Матеріальна підтримка від благодійників є суттєвою допомогою для багатьох громадян. При цьому частина нецільової благодійної допомоги звільняється від оподаткування, однак за певних умов за такі виплати доведеться сплатити податки.

Який ліміт діє у 2026 році?

Максимальна сума нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у 2026 році – 4660 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 3328 грн х 1,4 та округлено до найближчих 10 гривень).

Це означає, що протягом 2026 року ви можете сукупно отримати від резидентів (юридичних або фізичних осіб) до 4660 грн нецільової благодійної допомоги. І з цієї суми не потрібно платити податки.

Що буде, якщо сума вища за ліміт?

Якщо благодійна допомога перевищує 4660 грн, то податки сплачуються лише із суми перевищення. Цей надлишок включається до вашого місячного або річного доходу і оподатковується на загальних підставах:

18 % – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);

5 % – військовий збір.

Наприклад, якщо вам виплатили 5000 грн допомоги, то 4660 грн не оподатковуються, а з решти 340 грн утримають ПДФО та військовий збір.

Важливий виняток

Ці правила не стосуються виплат від профспілок своїм членам. Для профспілкових виплат у Податковому кодексі України прописано окремий порядок звільнення від оподаткування (пп. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Фішингові листи нібито від ДПС про «розбіжності у звітності»: будьте пильними

Платникам масово надходять фейкові електронні листи нібито від імені Державної податкової служби України.

У темі таких повідомлень зазвичай йдеться про нібито «зафіксовані розбіжності у звітності». У тексті повідомлення отримувачів закликають терміново ознайомитися з нібито актом перевірки та надати пояснення, щоб уникнути адміністративного арешту активів.

Насправді ці листи не мають жодного стосунку до податкової служби. Вони надсилаються зі сторонніх електронних адрес та містять посилання або вкладення зі шкідливим програмним забезпеченням.

Будьте обережними! Відкриття таких файлів чи перехід за посиланнями може призвести до зараження комп’ютера та надання зловмисникам прихованого віддаленого доступу до пристрою користувача.

У деяких листах шахраї маскують свої електронні адреси під офіційний домен ДПС @tax.gov.ua, деякі надсилають взагалі із сторонніми адресами.

Якщо лист надійшов з іншого домену – це явна ознака підробки. В іншому випадку – звертайте увагу на характерні ознаки шахрайських повідомлень.

Зокрема, наявність прикріплених файлів форматів .pdf, .zip, .rar, а також файлів з розширеннями .exe та .scr. Саме через такі файли зловмисники намагаються ввести користувачів в оману та отримати доступ до їхніх пристроїв.

Закликаємо громадян та суб’єктів господарювання дотримуватися основних правил кібергігієни:

- не відкривати підозрілі вкладення та посилання;

- уважно перевіряти адресу відправника;

- не довіряти навіть знайомим контактам без додаткового підтвердження;

- використовувати актуальне антивірусне програмне забезпечення.

Будьте пильними та дбайте про безпеку своїх даних.

Національна стратегія доходів: Безбар’єрність 

У концепції Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Метою є підвищення рівня обізнаності громадян про безбар’єрність, поширення культури безбар’єрності через мотивацію до змін та популяризацію рівних можливостей для кожного.

Така важлива ініціатива нагадує: безбар’єрність – це не про інших, це про всіх нас. Це про людяність, рівність і справедливість у щоденному житті, це про комфорт незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу.

Безбар’єрність – це норма сучасного світу, частина нашого європейського майбутнього та реальний інструмент розвитку громад і держави. Це простір, в якому кожен має можливість жити, вчитися, працювати і самореалізовуватися. Тож наше ставлення і поведінка – вже частина безбар’єрного світу.

Комплаєнс замість перевірок: будівельний бізнес збільшив сплату податків на 22,9 %

У першому кварталі 2026 року підприємства будівельної галузі продемонстрували позитивну динаміку податкових показників. Загалом надходження до Зведеного бюджету України від підприємств галузі зросли на 3,3 млрд грн або на 22,9 %.

Зокрема, надходження ПДВ зросли на 18,5 % (+1,2 млрд грн), податку на прибуток на 21,7 % (+0,5 млрд грн).

Також зафіксовано зростання задекларованого обсягу постачання на 21,2 % (+ 20,1 млрд грн), суми доходів – на 17,3 % (+ 15,5 млрд грн).

Середня заробітна плата у будівництві зросла на 20,9 % і досягла 22 тис. грн.

Зазначені результати свідчать про позитивну динаміку податкової поведінки підприємств будівельної галузі та підвищення рівня добровільного виконання податкових обов’язків. Одним із чинників, що сприяв цьому, стало впровадження ДПС ризик-орієнтованого підходу та системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), яка передбачає своєчасне інформування платників про потенційні ризики та можливість їх самостійного усунення. Її мета – підвищення рівня добровільного виконання податкових обов’язків через застосування міжнародних підходів.

У 2026 році ДПС визначила три пріоритетні сектори економіки для роботи в межах ризик-орієнтованого підходу: будівництво, ринок паливно-мастильних матеріалів та фуд-ритейл. Саме на цих напрямах зосереджено аналітичну та консультаційну роботу податкової служби.

Для будівельної галузі особливу увагу приділено ризикам використання незадекларованої праці, штучного заниження заробітної плати, мінімізації ПДВ та податку на прибуток. Водночас головний акцент зроблено не на перевірках, а на превентивній роботі.

Що може зробити платник після отримання інформації про виявлені ризики:

- самостійно оцінити свою діяльність;

- подати уточнюючі декларації;

- добровільно виконати податкові зобов’язання.

ДПС і надалі закликає платників використовувати надану інформацію про ризики та консультативну підтримку для своєчасного й повного декларування податкових зобов’язань. Це дозволяє мінімізувати ризики порушень, уникнути штрафних санкцій і сприяє стабільному наповненню бюджету.

Довідково: Впровадження системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) реалізується в межах експериментального проєкту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854.

ФОП - платник єдиного внеску знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом» (із змінами та доповненнями) внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).

Відповідно до абзацу одинадцятого частини першої ст. 5 Закону № 2464 та абзацу другого п. 8 розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 1162) процедури зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абзац одинадцятий частини першої ст. 5 Закону № 2464).

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частина четверта ст. 6 Закону № 2464).

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску (ФОП) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.

До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Інформаційна безбар’єрність

Інформаційна безбар’єрність – це, коли громадяни незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій.

Так, за допомогою онлайн ресурсів ГУ ДПС платники можуть отримати необхідну інформацію і оперативний зворотний в’язок від податкової. До таких форматів взаємодії відносяться: комунікаційна податкова платформа ГУ ДПС, субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», сторінки у соціальній мережі Facebook «ДПС у Дніпропетровській області» та відеохостингу YouTube «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

На інформаційних джерелах ГУ ДПС розміщується актуальна податкова інформація з питань законодавства та діяльності податкової служби області. Отримати доступ до онлайн сервісів і ознайомитись з інформацією можливо і людям з порушенням зору.

Шляхом безбар’єрного підходу до комунікацій з платниками податкова служба Дніпропетровщини удосконалює взаємодію з громадянами, бізнесом і громадськістю.

Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих фізичною особою неприбутковим організаціям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).

Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).

Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.

Листуйтеся з податковою через ЕК – це швидко та зручно! 

Для надсилання листів (запитів, звернень тощо) (далі – Лист) в електронному вигляді до контролюючих органів платник може скористатись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету (ЕК) (https://cabinet.tax.gov.ua ) .

Алгоритм направлення Листів.

Крок 1

Увійти до приватної частини ЕК та вибрати меню «Листування з ДПС».

Крок 2

Сформувати Лист:

- обрати: регіон, в якому знаходиться контролюючий орган, контролюючий орган, тип документа, тематику звернення;

- заповнити короткий зміст Листа.

Крок 3

Завантажити Лист (прикріпити файл у форматі pdf розміром до 5 МБ).

Крок 4

Натиснути «Зберегти».

Крок 5

Підписати Лист за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Крок 6

Натиснути «Відправити»

Інформація щодо отримання та реєстрації Листів міститься у режимі «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Інформація щодо відправлених Листів – у режимі «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Для здійснення листування з контролюючими органами через ЕК платнику необхідно надіслати заяву про бажання отримувати документи через ЕК за формою:

- J1391602 – для юридичних осіб,

- F1391602 – для фізичних осіб.

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали таку заяву, здійснюється шляхом надіслання документа в ЕК з одночасним надісланням платнику на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в ЕК.

НСД: впровадження нових механізмів роботи ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для успішної реалізації імплементованих дій Плану дій BEPS (а в подальшому – також правила GAAR, підрозділ 4.3.3(b)(ii) «Впровадження правил, спрямованих на боротьбу з ухиленням від сплати податків») необхідно забезпечити ефективний обмін податковою інформацією за спеціальними запитами з іноземними компетентними органами, оскільки такий обмін є одним із важливих (а іноді єдиним) формуванням доказової бази при здійсненні податкового контролю в галузі міжнародного оподаткування (контроль за трансфертним ціноутворенням, виплат пасивних доходів, діяльність нерезидентів, КІК тощо).

Застосовування сучасних технологій сприятиме вирішенню таких завдань:

- вдосконалення ризик-орієнтованих підходів (запровадження принципів рівності та справедливості оподаткування);

- оптимізація процесів обміну податковою інформацією з іноземними компетентними органами (підготовка, надсилання, отримання);

- забезпечення накопичення та структурування інформації з питань обміну податковою інформацією з метою уникнення дублювання їх повторного ініціювання та направлення до іноземних компетентних органів протягом встановленого (у тому числі міжнародними договорами) терміну зберігання;

- оперативний пошук та використання інформації структурними підрозділами ДПС відповідно до функціональних повноважень;

- прискорення отримання запитуваної інформації від іноземних компетентних органів;

- забезпечення взаємозв’язку системи обліку обміну з ІКС ДПС (інформаційні бази даних) щодо реєстраційних даних резидента, періоди запитуваної інформації (операція, що досліджується може бути триваючою);

- оперативне реагування на отримані запити від іноземних компетентних органів;

- комп’ютерний (автоматизований) переклад (запит/відповідь);

- підтвердження або спростування ризиків щодо дотримання платниками податків вимог чинного законодавства;

- формування повної, якісної та об’єктивної доказової бази при здійсненні заходів контролю і, як наслідок, зменшення судових спорів;

- створення аналітичних матеріалів (довідка, діаграма, графік, таблиця тощо) для формування висновків щодо ефективності обміну в розрізі країн, тематики, ризиків, платників податків, ініціаторів запитів, виконавців відповідей на запити, що надійшли від іноземних компетентних органів тощо.

Впровадження нових механізмів роботи ДПС, що ґрунтуються на більш широкому використанні технологій, обміну інформацією за стандартом Автоматичного обміну інформацією (AEOI), застосуванням автоматизованого ризик-орієнтованого підходу, автоматизація процесу обміну інформацією з іноземними компетентними органами забезпечать ефективне та комплексне протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань, зростання доходів бюджету, затвердження принципів рівності та справедливості оподаткування (враховуючи існуючі сучасні міжнародні практики).

Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2024 № 854.

Координатор експериментального проекту – Міністерство фінансів України

Уповноважений орган з реалізації експериментального проекту – ДПС України та її територіальні органи

Мета запровадження: 

- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків

- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків

- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування)

- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику

Податковий ризик – ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи 

Основні види ризиків: 

- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;

- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;

- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;

- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

Заходи впливу (способи реагування) ДПС на податкові ризики: 

- проактивні заходи – сприятливі заходи впливу, спрямовані на допомогу платникам податків у розумінні та виконанні своїх податкових обов’язків. Реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників;

- реактивні заходи – коригувальні заходи впливу, які є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Включають широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.

ФОП і податкова знижка: що потрібно знати платникам податків

Фізичні особи – підприємці можуть отримати податкову знижку, але лише як громадяни, а не в межах своєї підприємницької діяльності.

Податкова знижка – це право платника податку повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за рахунок документально підтверджених певних витрат.

Водночас сам факт реєстрації особи як підприємця не надає права на податкову знижку щодо доходів від підприємницької діяльності. Таке право виникає лише за наявності окремих видів доходів, визначених законодавством.

Зокрема, фізична особа – підприємець може претендувати на податкову знижку, якщо одночасно є найманим працівником і отримує заробітну плату, з якої сплачується податок на доходи фізичних осіб. Саме цей дохід може бути підставою для розрахунку податкової знижки.

Крім того, право на податкову знижку мають фізичні особи, які отримують доходи у вигляді дивідендів від володіння акціями або іншими корпоративними правами юридичних осіб – резидентів Дія Сіті. У такому випадку до податкової знижки можуть бути включені витрати на придбання відповідних акцій або корпоративних прав за умов, визначених Податковим кодексом України.

Варто пам’ятати, що податкова знижка надається лише за наявності документів, які підтверджують понесені витрати. Для її отримання необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи та документи, що підтверджують право на знижку.

Детальніше:

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39292

З моменту підписання трудового договору найманий працівник має трудові права й соціальні гарантії 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.

Працювати за трудовим договором – вигідно! Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

- гідні та безпечні умови праці;

- нормований робочий час;

- оплачувані та неоплачувані відпустки;

- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

- захист від незаконного звільнення;

- страхові виплати в разі непрацездатності;

- пільги для неповнолітніх;

- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

- захист прав, тощо.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua .

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

Інформаційна кампанія щодо впровадження реформ та управління змінами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

У вересні 2024 року стартувала інформаційна кампанії щодо впровадження реформ та управління змінами.

Мета інформаційної кампанії – роз’яснення платникам податків основних аспектів Національної стратегії доходів (далі – НСД) до 2030 року та заходів ДПС із її впровадження (на період 2024 – 2025 роки), підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури в суспільстві.

НСД – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів.

Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам.

Чи мають право суб’єкти господарювання здійснювати програмування РРО/ПРРО та видавати фіскальний касовий чек на іноземній мові?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до ст. 10 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР державною мовою в Україні є українська мова.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя регулюється Законом України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2704) на всій території України.

У преамбулі Закону № 2704 зазначено, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99, українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Згідно з ст. 1 Закону № 2704 єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова (частина перша ст. 30 Закону № 2704).

Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою ст. 30 Закону № 2704), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами (частина друга ст. 30 Закону № 2704).

Згідно з частиною третьою ст. 30 Закону № 2704 на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання зобов’язані здійснювати програмування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО)/програмного РРО та видавати споживачу фіскальний чек на українській мові.

Водночас, під час програмування в РРО/ПРРО обов’язкових реквізитів фіскального чека поряд з українською мовою можна використовувати іноземну мову, текст якої буде дублювати інформацію зазначену українською мовою.

Всі розрахункові, первинні, бухгалтерські та облікові документи мають бути складенні державною мовою, при цьому, внесення до них додаткової інформації, в тому числі дублювання інформації зазначеної в таких документах іноземною мовою, не заборонено.

Відсутність обов’язкових реквізитів державною мовою буде призводити до порушення вимог законодавства України.

Національна стратегія доходів до 2030 року – удосконалення процесів податкового адміністрування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Головною ціллю Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД) є забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період дії воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів, зокрема податкового адміністрування, адаптації національного податкового законодавства України до законодавства ЄС.

З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС.

Так, отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:

-посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;

-виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;

-підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;

-отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Зі свого боку запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.

Завдяки впорядкуванню процесів і підвищенню прозорості система оподаткування стане більш зрозумілою, справедливою та орієнтованою на довгострокові пріоритети держави й суспільства.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: строки сплати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базовий податковий (звітний) період для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), дорівнює календарному року.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Звертаємо увагу, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються фізичній особі – платнику податку контролюючим органом до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Довідково: п.п. 266.6.1 п. 266.6, п.п. 266.7.2 п. 266.7 та п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.

За якими кодами бюджетної класифікації здійснюється плата за ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету щодо плати за ліцензії на право виробництва пального, оптової/роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального:

22013100 – плата за ліцензії на право виробництва пального;

22013200 – плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним, оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним;

22013300 – плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

22013400 – плата за ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

За яким кодом бюджетної класифікації нерезидент сплачує ПДФО з доходів, отриманих від фізичної особи – резидента у вигляді спадщини (подарунку)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларації), крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Нотаріус або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини (абзац третій п. 174.4 ст. 174 ПКУ).

Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету встановлено п. 168.4 ст. 168 ПКУ.

Так, фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) його до бюджету, у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам, – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв) (п.п. «б» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Пунктом 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував, зокрема:

доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. ІV ПКУ;

доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. ІV оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами), Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 (із змінами), код класифікації доходів бюджету передбачає, зокрема, таку позицію:

11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за кодом класифікації доходів бюджету 11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.

Крім того зазначаємо, що реквізити бюджетних рахунків містяться на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини сільськогосподарські товаровиробники сплатили майже 461,3 млн грн єдиного податку

Протягом січня – травня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини сільськогосподарські товаровиробники спрямували майже 461,3 млн грн єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшились майже на 29,3 млн грн, або на 6,8 відсотка.

Звертаємо увагу, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (абзац перший п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (ПКУ)).

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).

Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району юридична особа – сільськогосподарський товаровиробник для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подає загальну Декларацію на поточний рік до контролюючого органу за місцем перебування на податковому обліку, тобто за новою податковою адресою.

 

З початку року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету майже на 24,7 млрд гривень

У січні – травні 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету майже 24,7 млрд грн податків, зборів та платежів. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року сума надходжень збільшилась майже на 2,5 млрд грн, або на 11,2 відсотка. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Дякуємо громадянам і бізнесу за відповідальне виконання податкових зобов’язань. Продовжуємо спільну системну роботу для забезпечення платникам належних умов для добровільної сплати податків і зведення до мінімуму податкових ризиків», – підкреслив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що в Офісі податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ОПК) кожен має можливість отримати усну консультацію з питань податкової сфери.

Звертаємо увагу, нещодавно на Дніпропетровщині запрацювали два онлайн-пункти ОПК – у м. Кривий Ріг і м. Кам’янське.

Отже, за зверненням до ОПК або онлайн-пунктів ОПК платники можуть проконсультуватись у зручному форматі – офлайн або онлайн.

Довідково:

ОПК у м. Дніпро: просп. Богдана Хмельницького, 25; номер телефону модератора – (056) 374 – 31 – 18.

Онлайн-пункт ОПК у м. Кривий Ріг: вул. Гірничих інженерів, 4А; номертелефону модератора – (099) 414 – 77 – 12.

Онлайн-пункт ОПК у м. Кам’янське: вул. Медична, 9; номер телефону модератора – (056) 374 – 86 – 47.

Графіки роботи ОПК і онлайн-пунктів: понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв, субота та неділя – вихідні дні.

 

Продаж товару з доставкою кур’єром продавця: особливості проведення розрахункової операції 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Отже, РРО та/або ПРРО не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

 

До уваги ФО - власників земельних ділянок, що застосовуються для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: за яку кількість земельних ділянок звільняється від сплати земельного податку ФО, яка належить до категорій, наведених у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, та станом на 01 січня поточного року має у власності земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані в різних населених пунктах, а саме: в різних селах – декілька земельних ділянок, загальна площа яких не перевищує 0,25 га, в селищі – одна земельна ділянка, площа якої не більше як 0,15 га, і місті – одна земельна ділянка, площа якої не більше як 0,10 га та чи подається такою особою до органу ДПС заява про застосування пільги по земельному податку, повідомляє.

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ визначено перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більше як 0,25 га, в селищах – не більше як 0,15 га, в містах – не більше як 0,10 га.

При цьому, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (п. 281.4 ст. 281 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка належить до категорій, наведених у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, та яка станом на 01 січня поточного року має у власності земельні ділянки за видом використання – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані в різних населених пунктах, а саме: в різних селах – декілька земельних ділянок, загальна площа яких не перевищує 0,25 га, в селищі – одна земельна ділянка, площа якої не більше як 0,15 га, і місті – одна земельна ділянка, площа якої не більше як 0,10 га, враховуючи положення п. 281.2 ст. 281 ПКУ, звільнення від сплати земельного податку щодо всіх земельних ділянок, оскільки їх площа не перевищує граничні межі встановлені для села, селища і міста.

З метою звільнення такій фізичній особі необхідно звернутися письмово (у довільному форматі) в паперовій або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету або через мобільний застосунок «Моя податкова») із копією документа, що посвідчує право на пільгу, до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок. При цьому в листі зазначаються всі земельні ділянки щодо яких застосовується пільга.

 

Фізична особа має право власності на нежитлове приміщення як ФОП: що з податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

При поданні представником ФО заяви про проставлення апостиля необхідно додати оригінал довіреності чи її копію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України (далі – ДПС) та її територіальними органами, здійснюється ДПС відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).

Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або на вимогу фізичної/юридичної особи (їх представників) (п. 5 Правил).

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша ст. 237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2002 року № 435-IV (далі – ЦКУ)).

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (частина перша ст. 244 ЦКУ).

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина перша ст. 245 ЦКУ).

За змістом ст.ст. 244 та 245 ЦКУ форма довіреності може бути звичайною письмовою або письмовою нотаріальною. Нотаріальне посвідчення довіреності потрібне на здійснення правочинів, нотаріальна форма для яких обов’язкова.

Довіреність підписується особою, яка її видала. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом її керівника і скріплюється печаткою цієї організації (ст. 246 ЦКУ).

Крім того, частина третя ст. 245 ЦКУ передбачає спеціальні випадки, коли довіреність, посвідчена спеціально уповноваженими на це органами, прирівнюється до нотаріально посвідченої.

Отже, якщо заява на проставлення апостиля подана представником, до неї додається оригінал відповідної довіреності, або її посвідчена копія (копія засвідчується особою, якій відповідно до законодавства надано право посвідчувати довіреності).

З якої дати визначається термін використання легкового автомобіля з метою оподаткування транспортним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 01 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 01 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Підпунктом 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 01 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу – реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Новий транспортний засіб – це транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п.п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 01 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Офіційна заробітна плата – захист інтересів працівників

Інформаційна політика держави щодо виведення з «тіні» заробітної плати та доходів громадян направлена на підвищення самоповаги громадян, які не повинні погоджуватися на роботу без офіційного оформлення трудових відносин, отримання заробітної плати у «конвертах» або нижче за мінімально встановлений рівень.

В межах інформаційної кампанії Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області постійно проводиться робота з працівниками та роботодавцями стосовно вимог законодавства щодо офіційного оформлення найманої праці. Фахівцями податкової служби Дніпропетровщини надаються роз’яснення стосовно того, що не задекларована праця позбавляє найманих працівників можливості захисту своїх інтересів та сприяє ухиленню від сплати податків, а відповідно і позбавляє бюджети коштів, необхідних для забезпечення Збройних Сил України та підтримки громадян, які постраждали від збройної агресії.

За яких умов адвокат повинен ставати на облік у контролюючому органі як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 ПКУ та п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) фізичні особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи – платники податків та є платниками єдиного внеску.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5076).

Згідно з Законом № 5076, право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.

Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокатська діяльність може здійснюватися фізичною особою індивідуально, у формі адвокатського бюро, у формі адвокатського об’єднання.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Відповідно до Закону № 5076 Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема про:

прізвище, ім’я та по батькові адвоката;

номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дату прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дату прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;

адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;

інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 17 Закону № 5076).

Статтею 31 Закону № 5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України.

Отже, обов’язок адвоката стати на облік у контролюючому органі як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність виникає за умови, якщо адвокатська діяльність здійснюється індивідуально, та така діяльність не припинена (зупинена).

Чи мають право ФОПи – платники єдиного податку другої – третьої групи надавати посередницькі послуги з продажу автомобілів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (абзац другий п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Разом з цим п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Згідно п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Оскільки автомобілі є підакцизними товарами, то платники єдиного податку (першої – третьої груп) не мають права здійснювати продаж автомобілів та посередницькі послуги з їх продажу.

Термін, в який контролюючий орган проводить перерахунок суми транспортного податку у разі виявлення розбіжностей 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до п. 5 глави 13 розд. ІV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (із змінами), з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника транспортного податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичній особі контролюючим органом ППР не вручено особисто або надіслано без повідомлення про вручення: чи застосовується відповідальність за несвоєчасну сплату плати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити, зокрема, суму грошових зобов’язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, є контролюючий орган.

Якщо згідно з нормами ст. 54 ПКУ сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Зокрема, податкові повідомлення - рішення, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті (п. 42.1 ст. 42 ПКУ).

Плата за землю відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПКУ фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

За несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та/або пені визначених п. 124.1 cт. 124 ПКУ та ст. 129 ПКУ.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Отже, ПКУ не передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату фізичною особою земельного податку або орендної плати, у разі якщо податкове повідомлення-рішення з такого податку не надіслане за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або не вручене йому або його представнику особисто.

 

Хто може за платника ПДФО подати податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Податковим кодексом України визначено ситуації, коли податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) має подавати не сам платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), а інша уповноважена особа. Це пов’язано з обставинами, коли громадянин не може самостійно виконати цей обов’язок через вік, стан здоров’я або інші причини.

Так, обов’язок подати Декларацію покладається на:

- батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів малолітніх, неповнолітніх осіб або осіб, яких суд визнав недієздатними;

- спадкоємців, розпорядників майна або державних виконавців – щодо доходів особи, яка померла протягом звітного року;

- державного виконавця, відповідального за забезпечення вимог кредиторів платника податку, якого визнано банкрутом.

Такі норми допомагають забезпечити виконання податкових зобов’язань у тих випадках, коли сам платник не може подати Декларацію.

Довідково:

Як швидко подати декларацію:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/988306.html

Як отримати відомості про доходи:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980833.html

Строки подання декларації про доходи:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html

Кому необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977250.html

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальний питань оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Питання були стосовно отримання податкової знижки, звільнення від податкових зобов'язань мобілізованих ФОПів та ветеранів, отримання адміністративних послуг в ЦОП, правил оформлення трудових відносин з найманими працівниками, а також запитували про роботу онлайн-пункту Офісу податкових консультантів та інше.

Нагадали про безбарьєрність отримання послуг в податкових органах, Національну стратегії доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

На всі поставлені питання були надані роз’яснення в межах чинного законодавства

Коментар: Про переваги задекларованої праці

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Позднякова надала коментар представникам газети «Весь Кривий Ріг» про переваги задекларованої праці.

Задекларована праця – це офіційне оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства.

При цьому, роботодавець сплачує всі необхідні платежі (ПДФО, військовий збір і єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок)).

У свою чергу працівник отримує гарантію захисту трудових та соціальних прав.

Що дає задекларована праця?

- Безпечні умови роботи, передбачені законодавством про охорону праці;

- фіксовані посадові обов’язки згідно з трудовим договором;

- гарантований робочий тиждень;

- регулярну заробітну плату, не нижчу за мінімальну, з відрахуванням податків, зборів та внесків;

- відсутність незаконних штрафів та утримань, окрім випадків передбачених законодавством;

- оплачувані відпустки, включаючи додаткові – для догляду за дитиною тощо;

- можливість навчання та підвищення кваліфікації без втрати заробітку;

- компенсації у разі хвороби, нещасного випадку, безробіття, а також право на пенсію.

Яких гарантій позбавляє незадекларована праця?

- Не фіксується в офіційних документах;

- не надає права на оплачувані лікарняні і відпустки;

- позбавляє права на пенсію, адже бюджети не отримують необхідних надходжень у вигляді податків та єдиного внеску і стаж такої роботи не враховується.

Акцентуємо увагу, що за порушення вимог трудового законодавства передбачено штрафи для роботодавців, а також податкові наслідки.

Наголошуємо, що задекларована праця – це гарантія вашого майбутнього!