Інформація щодо податкового законодавства. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон)
опубліковано 17 серпня 2026 року о 08:46

Автоматизована система стягнення податкового боргу: цьогоріч понад 1 млрд грн вже повернуто до бюджету

Цьогоріч понад 1 млрд грн вже повернуто до державного бюджету завдяки автоматизованій системі стягнення податкового боргу. Система забезпечила списання боргів із рахунків 27,9 тисячі платників податків.

Про це повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

«Для порівняння: це на 651,1 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2025 року, а ефективність механізму зросла майже утричі», – сказала вона.

Леся Карнаух додала, що це про справедливі правила для всіх. Система не ділить платників на «своїх» та «чужих». Той, хто роками накопичує борги перед державою, не має бути у виграші перед тим, хто чесно сплачує податки.

«Процес стягнення максимально автоматизований. Сама система запрацювала у серпні 2025 року і вже показала значну ефективність. Без людського втручання та паперової тяганини. Є гроші на рахунку юридичної особи – боржника? Будь готовий до автоматичного списання узгодженого податкового боргу. І це не про постійний контроль чи покарання. Наша мета – зробити так, щоб чесно працювати було вигідніше, ніж накопичувати борги», – підкреслила очільниця ДПС.

Як повідомляла ДПС, система діє за принципом максимальної автоматизації. Рішення не ухвалюються вручну – усі операції проходять виключно в межах законодавства та застосовуються лише до юридичних осіб, які мають узгоджений податковий борг.

Механізм запускається лише після того, як платник отримав можливість добровільно виконати свої податкові зобов’язання.

Алгоритм роботи простий:

- щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують інформацію про наявний податковий борг;

- система створює платіжну інструкцію;

- документ підписується електронним підписом;

- платіжна інструкція надходить до Державної казначейської служби України;

- після перевірки реквізитів Казначейство автоматично переадресовує її банку.

Усі операції проходять через систему електронних платежів, що забезпечує швидкість, прозорість і контрольованість процесу.

Автоматичне списання не відбувається раптово. Якщо у підприємства виникає податковий борг, Державна податкова служба повідомляє про це, а платник має можливість самостійно погасити заборгованість.

Якщо ж юридична особа самостійно задекларувала податкові зобов’язання, але не сплатила їх протягом 90 днів, стягнення може проводитися без окремого рішення суду – відповідно до норм Податкового кодексу України.

Запровадження системи стало можливим завдяки електронній взаємодії між ДПС, Державною казначейською службою України та надавачами платіжних послуг.


Термін, в який ФОП надає документи для проведення документальної перевірки (планової або позапланової)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Посадовій особі контролюючого органу надаються оригінали всіх документів, що належать до предмета перевірки: договори (угоди) робіт, послуг; акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні; виписки банку про рух грошових коштів; книги обліку доходів; трудові договори, відомості нарахування та виплати заробітної плати; інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності, в перший день перевірки.

Поряд з цим, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних документів, що належать до предмету перевірки.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42493.


В яких випадках ДПС відмовляє у проставленні апостиля?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).

Пунктом 2 Правил визначено, що апостиль проставляється, зокрема, на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами.

Відповідно до абзаців першого – одинадцятого та тринадцятого п. 10 Правил у проставленні апостиля на документі відмовляється, якщо:

не підтверджено якість особи, в якій вона виступала, справжність підпису на документі якої перевіряється при проставленні апостиля;

документ не відповідає зразку або формі, встановленому на дату його видачі та/або не відповідає вимогам щодо складу та порядку розміщення обов’язкових реквізитів, який повинен містити такий документ;

текст документа неможливо прочитати внаслідок пошкодження;

документ написаний чи підписаний олівцем або отриманий через засоби факсимільного зв’язку;

у документі є незастережені виправлення або дописки;

до повноважень компетентного органу не входить проставлення апостиля на цьому документі;

компетентному органу не вдалося отримати зразки відповідних підписів, відбитків печаток та/або штампів, відомості про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, зчитати матричний двовимірний штрих-код;

підпис, відбиток печатки та/або штампа на документах, поданих для проставлення апостиля, не відповідають наявним зразкам та/або мають нечітке зображення;

відомості про кваліфікований сертифікат відкритого ключа не відповідають наявним у Електронному реєстрі апостилів відомостям про кваліфікований сертифікат відкритого ключа;

документ викликає підозру у його підробці;

документ не відповідає вимогам щодо його оформлення та/або видачі, встановлених нормативно-правовими актами на дату його видачі.

Слід зазначити, що відповідно до п. 3 Правил апостиль не проставляється, зокрема, на оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.

 

Електронні сервіси ДПС – важлива складова Національної стратегії доходів України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів України (далі – НСД) спрямована на гармонізацію податкового та митного законодавства України зі стандартами ЄС. Електронні сервіси ДПС відіграють ключову роль у реалізації НСД. Адже вона прямо передбачає цифрову трансформацію, що означає збільшення та розвиток електронних сервісів, які спрощують взаємодію бізнесу з податковою службою. Електронні сервіси сприяють підвищенню прозорості податкових процесів, зменшують можливості для корупції та зловживань.

Основними електронними сервісами ДПС, що сприяють реалізації НСД, є:

- Електронний кабінет, який надає платникам широкий спектр можливостей: подання звітності, перегляд стану розрахунків з бюджетом, отримання відомостей з реєстрів, обмін документами з податковою службою тощо;

- мобільний застосунок «Моя податкова», який забезпечує громадянам доступ до ключових функцій Електронного кабінету;

- Інформаційно-довідковий ресурс ДПС (ЗІР) – основне джерело податкової інформації, який містить роз’яснення щодо застосування податкового законодавства, відповіді на типові питання, нормативні документи,

- сервіс «InfoTAX», який через месенджер Viber забезпечує дистанційне спілкування з податковою службою та миттєве отримання інформації про реєстраційні та облікові дані, квитанції про обробку документів, сплачені податки та податковий борг, дату включення до реєстрів тощо.

Можливість подання звітів, листування та отримання консультацій онлайн значно заощаджують час та ресурси платників податків. Це сприяє створенню більш комфортних умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню довіри суспільства до податкових органів. Електронні сервіси ДПС є не просто зручними інструментами, а стратегічною складовою НСД, основою для модернізації податкової системи та підвищення її ефективності.

 

Оформлені трудові відносини – це імідж соціально відповідальної компанії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про обов’язок оформлення суб’єктами господарювання (СГ) трудових відносин із найманими працівниками.

Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

- гідні та безпечні умови праці;

- нормований робочий час;

- оплачувані та неоплачувані відпустки;

- регулярну виплату заробітної плати не нижче мінімальної;

- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

- захист від незаконного звільнення;

- страхові виплати у разі непрацездатності;

- пільги для неповнолітніх;

- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

- захист прав тощо.

Закликаємо і роботодавців, і працівників до відповідального ставлення до виконання норм законодавства про працю.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які несе СГ під час оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавчих норм.

 

Основні напрями безбар’єрності

Безбар’єрність – це про гідність, довіру та повагу.

Фізична безбар’єрність: усі об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.

Інформаційна безбар’єрність: люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, зокрема шрифт Брайля, великошрифтовий друк, аудіодискрипція (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування; формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу; формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації.

Цифрова безбар’єрність: усі суспільні групи мають доступ до швидкісного Інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації.

Суспільна та громадянська безбар’єрність: забезпечено рівні можливості участі всіх людей, їх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад та держави, рівний доступ до суспільно-політичного та культурного життя, сприятливе середовище для фізичного розвитку та самореалізації, а також інклюзивне середовище як передумова для участі в усіх формах суспільного життя та громадської активності.

Освітня безбар’єрність: створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.

Економічна безбар’єрність: усі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.

 

Суб’єкт господарювання - власник нерухомого майна надає в оренду частину приміщень: чи подавати Заяву за ф. № 20-ОПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Відповідно до пункту 63.3 ст. 63 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема, за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).

Відповідно до п.п. 14.1.97 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ оренда житлових приміщень – це операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або їх частини її власником у володіння та користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату.

Згідно з п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди.

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини Заява про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588.

Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення Заяви за ф. № 20-ОПП.

У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у Заяві за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Отже суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати Заяву за ф. № 20-ОПП у порядку та терміни, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588. Пунктом 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 визначено, що під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у Заяві за ф. № 20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

 

Система управління ризиком дотримання податкового законодавства: переваги 

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:

- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;

- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і як кінцевий результат – сплата податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

 

В які строки надсилається податкова вимога та які відомості вона повинна містити?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Дніпропетровщина: внесок платників до місцевих бюджетів – майже 5,0 млрд грн плати за землю 

У січні – липні поточного року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 4 990,3 млн грн плати за землю. Як акцентував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження перевищили минулорічні відповідного періоду майже на 670,7 млн грн, або на 15,5 відсотка.

«Плата за землю – це одне з бюджетоутворюючих джерел збільшення ресурсів громад. Надходження земельного податку і орендної плати за землю спрямовуються на фінансування місцевих програм та важливих соціальних ініціатив. Дякуємо платникам за відповідальну громадянську позицію щодо своєчасного виконання своїх податкових зобов’язань», – підкреслив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що по платі за землю затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету:

18010500 «Земельний податок з юридичних осіб»;

18010600 «Орендна плата з юридичних осіб»;

18010700 «Земельний податок з фізичних осіб»;

18010800 «Реструктурована сума заборгованості з плати за землю»;

18010900 «Орендна плата з фізичних осіб»;

18011200 «Орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 Земельного кодексу України».

Довідково: наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями).

 

Платник має об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій: чи подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Відповідно до п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта / об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Водночас, на період дії воєнного стану на території України положення ст. 266 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, п. 1 якого, зокрема передбачено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (у тому числі їх частки), що перебувають у власності юридичних осіб.

Починаючи з 01 січня 2023 року за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають, зокрема, у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 визначає деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку)), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначаються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена форма Переліку територій.

У преамбулі наказу Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності 20.03.2025, зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови № 1364, п. 8 Положення про Мінрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460:

втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004;

затверджено Перелік територій.

Отже, враховуючи положення п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, якщо об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на дату подання Декларації, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України відповідно до даних Переліку територій, то суб’єкт господарювання, не подає Декларацію за такі об’єкти нерухомості.

 

НСД: впровадження нових механізмів роботи ДПС 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою забезпечення ефективного та комплексного протистояння розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування, підвищення рівня податкового контролю, збільшення бази оподаткування та унеможливлення застосування схем мінімізації податкових зобов’язань виникла потреба у впровадженні нових механізмів роботи ДПС

Отримання ДПС доступу до інформації про іноземні фінансові активи резидентів України за Загальним стандартом звітності надасть змогу:

- посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;

- виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;

- підвищити ефективність застосування нових правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;

- отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб

Запровадження обміну звітами в розрізі країн надасть змогу налагодити ефективний процес обміну інформацією з іноземними компетентними органами для здійснення економічного і статистичного аналізу, оцінки ризиків трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних з розмиванням податкової бази та виведенням прибутків з-під оподаткування.

 

Безбар’єрність: основні поняття 

Мета Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (Стратегія) – створення безперешкодного середовища для всіх суспільних груп, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Основні поняття безбар’єрності

Безбар’єрність: загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності. Безбар’єрним середовищем визнається простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина.

Доступність: забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах.

 Інклюзія: процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Вона передбачає усунення бар’єрів та розробку і застосування конкретних рішень, які дозволять кожній людині рівноправно брати участь у суспільному житті. Один із ключових принципів інклюзії — залучення всіх людей у всі сфери життя.

 

Податкова знижка за витратами на переобладнання транспортного засобу: які документи подаються разом із декларацією про доходи 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Підпунктом 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2. п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому, процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 (із змінами та доповненнями), відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження. За результатами такого оцінювання видається:

сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

 

Роботодавці зобов’язані дотримуватися трудового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наймати працівників можуть юридичні особи, фізичні особи – підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін. При цьому, всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства.

Звертаємо увагу, що у відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір.

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові.

Акцентуємо, що цивільно-правова угода про надання послуг укладається у разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємницькою діяльністю або бізнесом.

Наголошуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.


Про управління податковими ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державна податкова служба України активно впроваджує міжнародні підходи до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), адже це має вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей Національної стратегії доходів України.

На субсайті «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua, оприлюднено Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).

Перелік формується щоквартально, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада. Розраховані середні показники, які використовуються для формування Переліку, публікуються протягом 5 робочих днів після його затвердження. Для розрахунку всіх середніх галузевих показників, які беруться до уваги при формуванні Переліку, використовуються дані податкової звітності за останні 4 повні квартали (сумарно за 12 місяців). Заробітна плата розділяється на чотири квартали.

Платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.

З нормами визначення платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та перевагами для них можна ознайомитися в Законі України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» та в наказі Міністерства фінансів України від 07.10.2024 року № 495 «Про затвердження Порядку формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (зі змінами).

 

За видобування кам’яного вугілля платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 99,3 млн грн рентної плати

У січні – липні 2026 року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 99,3 млн грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що неподання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, – тягне за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.

 

Суб’єкт господарювання має декілька ліцензій на відповідні види діяльності: що у звітах за формами № 1-ВП та № 1-ОП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Форма № 1-ВП (місячна, річна)), звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Форма № 1-ОП (місячна)), порядок їх заповнення (далі – Порядок) та Коди, одиниці виміру та види продукції / товару / сировини затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.

Відповідно до п. 2 розд. І Порядку:

► Форму № 1-ВП (місячну) подають:

виробники спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), суб’єкти господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини;

суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну;

► Форму № 1-ВП (річну) подають малі виробництва дистилятів, малі виробництва виноробної продукції, малі виробництва пива.

Форму № 1-ОП (місячну) подають суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) та не є виробниками таких товарів (продукції).

Виробники (без ознаки малого виробництва продукції), які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише Форму № 1-ВП (місячну) та відображають, зокрема:

у розділі I – інформацію щодо власно виробленої / вирощеної продукції / сировини і товарів / продукції / сировини, придбаних у якості сировини для виробництва продукції;

у розділі III – інформацію про товари, які придбані/отримані у інших суб’єктів господарювання для подальшої реалізації (крім власно виробленої / вирощеної продукції / сировини і товарів / продукції / сировини, придбаних у якості сировини для виробництва продукції, що зазначені в розділі I Звіту № 1-ВП (місячна)).

Згідно з п. 4 розд. І Порядку у рядку 10 загальної частини Форми № 1-ВП (річна) / Форми № 1-ВП (місячна) / Форми № 1-ОП (місячна) вказується реєстраційний(ні) номер(и) ліцензії(й) на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Отже, виробники продукції (без статусу малого виробництва продукції), які в мають одночасно ліцензії на право виробництва декількох різних видів продукції (без статусу малого виробництва продукції) та / або право оптової торгівлі різними товарами, подають одну Форму № 1-ВП (місячну) незалежно від кількості ліцензій, видів діяльності чи видів продукції (товарів). Зокрема, у рядку 10 загальної частини зазначають реєстраційні номери усіх чинних ліцензій.

Ліцензіати, які здійснюють виключно оптову торгівлю товарами, та не є виробниками цієї продукції, подають одну Форму № 1-ОП (місячну) незалежно від кількості ліцензій на право оптової торгівлі та видів товарів.

Малі виробництва продукції подають Форму № 1-ВП (річна) щодо продукції (в тому числі декілька видів), виробленої в статусі малого виробництва продукції. Якщо такі виробники також здійснюють виключно оптову торгівлю різними видами придбаних товарів (не власного виробництва), вони також подають Форму № 1-ОП (місячна).

Якщо малі виробництва продукції одночасно виробляють декілька видів продукції не в статусі малого виробництва продукції та / або реалізують товари, придбані у інших суб’єктів господарювання, вони, крім Форми № 1-ВП (річна), додатково подають Форму № 1-ВП (місячна) без зазначення ознаки малого виробництва продукції, в якій відображають інформацію по продукції, виробленої не в статусі малого виробництва, а також придбані для подальшої реалізації товари.

 

Для окремих ліцензій на тютюн і пальне запроваджено зазначення кадастрових номерів

У ліцензіях на право вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини та зберігання пального для власного споживання та/або промислової переробки зазначатимуться кадастрові номери земельних ділянок (у разі відсутності поштової адреси місця зберігання).

Такі зміни внесено Законом України № 4536-IX до Закону України № 3817-IX.

Зокрема, у разі відсутності поштової адреси місця зберігання тютюнової сировини або пального у ліцензіях на право:

- вирощування тютюну зазначатимуться кадастрові номери земельних ділянок, на яких вирощується тютюн та зберігається тютюнова сировина;

- ферментації тютюнової сировини – кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається тютюнова сировина;

- зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – кадастровий номер земельної ділянки, на якій зберігається пальне.

Для реалізації цих змін Кабінет Міністрів України постановою від 15 липня 2026 року № 924 вніс відповідні зміни до постанови № 374, якою затверджено порядки ведення відповідних реєстрів ліцензіатів та форми документів, пов’язаних із ліцензуванням.

Зокрема, оновлено:

- порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

- порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;

- порядки заповнення заяв щодо ліцензій на право вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини та зберігання пального;

- витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (щодо ліцензій на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини);

- витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (щодо ліцензій на право зберігання пального).

Довідково

Закон України від 16 липня 2025 р. № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

Закон України від 18.06.2024 № 3817-IХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 № 924 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 р. № 374».


Який розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та з урахуванням мінімальних та максимальних меж розміру орендної плати відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п.п. 1 п. 284.6 ст. 284 ПКУ встановлено, що у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема, встановлювати орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.

Також абзацами першим і другим п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть, зокрема:

встановлювати орендну плату в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41866.

 

Порядок заповнення табличної частини РК, що складається продавцем у випадках повернення ним суми авансу/повернення йому товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або у разі коригування сум податкових зобов’язань відповідно до п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (РК) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання РК та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

У разі якщо після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає РК до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.

В табличній частині такого РК, зокрема, в розділі Б зазначаються:

у графі 1.1 – номер за порядком;

у графі 1.2 – порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;

у графі 2.1 – код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів);

у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування»;

у графі 7 – зі знаком «–» значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 8 – значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується;

графи 9 – 10 не заповнюються;

у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 податкової накладної зі знаком «–»;

значення граф 3-6, 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 2-5, 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується.

Залежно від того як оподатковувалась ПДВ операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 14%, 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), продавцем заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.


До уваги платників внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: до якого органу треба звернутись суб’єкту господарювання з питання щодо методології обчислення показника середньооблікової кількості штатних працівників для визначення внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує.

Питання щодо методології обчислення показника середньооблікової кількості штатних працівників для визначення внеску відноситься до повноважень Державної служби України з питань праці, Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44613.

 

ФОП – платник єдиного податку придбаває сільськогосподарську продукцію у фізичної особи: як оформити?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Закупівля сільськогосподарської продукції ФОПами – платниками єдиного податку у населення оформлюється такими первинними документами:

- закупівельним актом (додаток 5 до п. 2.1 Методичних рекомендацій, затверджених Наказом № 157), який необхідно складати з кожним продавцем;

- закупівельною відомістю (про можливість оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції за відомостями зазначено у п. 26 розд. III Положення № 148).

У додатку 1 до Положення № 148 наведено форму відомості на виплату готівки, проте використовувати її для оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції можна лише після доопрацювання (доповнення додатковими графами). Однією закупівельною відомістю можна оформити розрахунки з кількома здавальниками сільськогосподарської продукції.

Закупівельний акт та закупівельна відомість повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім’я, по батькові продавця; найменування продукції; ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання даних коштів.

У цих документах слід також зазначити:

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) – продавця сільськогосподарської продукції або серію (за наявності) та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття РНОКПП та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті);

- реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (форма № 3ДФ, затверджена Наказом № 32) (за її наявності);

- загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (якщо він утримувався).

Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України;

Методичні рекомендації – Методичні рекомендації щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 № 157;

Положення № 148 – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (із змінами та доповненнями);

Наказ № 32 – наказ Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми».


ВПО можуть отримати податкову знижку за витрати на оренду житла: які документи необхідні

Внутрішньо переміщені особи мають право скористатися податковою знижкою за витрати на оплату оренди житла, якщо виконуються визначені законодавством умови.

Податкова знижка – це можливість повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб за рахунок витрат, які платник здійснив протягом звітного року та документально підтвердив.

Для її отримання платник має подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Зробити це необхідно до 31 грудня року, наступного за звітним.

До податкової знижки можуть бути включені лише фактично понесені витрати, підтверджені відповідними документами – квитанціями, чеками, платіжними документами або договором, у якому зазначені вартість послуг та строки їх оплати.

Для внутрішньо переміщених осіб право на податкову знижку за оренду житла виникає за умови, що:

- платник та члени його сім’ї першого ступеня споріднення не мають у власності придатного для проживання житла (крім житла на тимчасово окупованих територіях);

- платник не отримує передбачені законодавством бюджетні виплати для компенсації витрат на проживання.

Для підтвердження права на податкову знижку необхідно подати до контролюючого органу за місцем обліку:

- податкову декларацію про майновий стан і доходи;

- копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

- копію договору оренди житла;

- документи, що підтверджують оплату оренди;

- відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті));

- документи, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки, зокрема щодо відсутності, у т. ч. членів сім’ї першого ступеня споріднення, у власності придатного для проживання житла або відсутність виплат на покриття витрат на проживання.

Договір оренди житла має бути укладений у письмовій формі. Саме він підтверджує факт орендних відносин між власником житла та орендарем.

Документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки, може бути витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій щодо не отримання платником податків адресної допомоги для покриття витрат на проживання тощо.

Подати декларацію можна до контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку. У разі зміни адреси проживання або інших персональних даних внутрішньо переміщені особи мають повідомити про це податковий орган шляхом подання відповідної заяви для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Детальніше: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39278


Який документ підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі та яким чином можна його отримати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що статтею 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначено: взяття на облік юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав, фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), отриманих з ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами контролюючих органів згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755).

Дані про взяття на облік таких страхувальників передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями з ЄДР.

Частиною другою ст. 11 Закону № 755 визначено, що відомості, які містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу, виписок, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату, а також документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до Порядку надання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 (із змінами) (далі – Порядок № 1692).

Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 2464, п. 4 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами), платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755 (дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства), контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ.

Враховуючи викладене вище, документом, що підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі, є:

для платників, на яких поширюється дія Закону № 755, – відомості (виписка) з ЄДР, яку платник може отримати згідно з процедурами, встановленими Порядком № 1692. Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua);

для платників, на яких не поширюється дія Закону № 755, – повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ, яке безоплатно надсилається (вручається) контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Також, платник єдиного внеску/застрахована особа може отримати документальне підтвердження інформації, яка наявна в реєстрі страхувальників, шляхом направлення запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників до контролюючого органу.

Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651 та постановою правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1.

На даний час реалізована можливість направити запит про отримання витягу з реєстру страхувальників за формою 1-ЗРС через інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) (режим «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету) та отримати витяг з реєстру страхувальників або довідку з реєстру страхувальників за формою 1-ДРС (режим «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету).


Випадки, за яких юридична особа – платник єдиного податку не визначає МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) не визначається для:

земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

земель запасу;

невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;

земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

При цьому МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Поряд з цим, при визначені загального МПЗ враховуються особливості, визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43162

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 189.12 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у випадках, коли платник податку здійснює операції з постачання особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об’єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку.

Для застосування зазначеного порядку оподаткування необхідно, щоб виконувалися такі умови:

- продукція або продукти її переробки мають класифікуватися як сільськогосподарські;

- продукція та продукти її переробки реалізуються у тому вигляді, у якому їх було придбано, тобто проведення технологічних процесів, пов’язаних з її обробкою, доробкою, переробкою тощо, не повинно бути;

- придбання продукції та продуктів її переробки здійснено лише у фізичних осіб, які не є платниками податку на додану вартість;

- продаж здійснюється виключно неплатникам податку на додану вартість.

Таким чином, об’єктом оподаткування ПДВ у платника податку буде встановлена ним торгова націнка. При цьому податковий кредит не визначається.

 

Дохід виплачений юрособою ФОПу, яка не надала відповідних документів для уникнення подвійного оподаткування: як повернути надміру сплачений ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Отже, якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати ПДФО та подати розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами). ФОП, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан та доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу, отриманого від податкового агента та суму утриманого ПДФО.

 


До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у липні 2026 року!

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до відома та використання у роботі підготовлено моніторинг новацій у законодавстві, які набрали чинності у липні 2026 року


Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у липні 2026 року, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області


https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1036835.html

 

ФОП – платник єдиного податку надає послуги за договорами доручення: чи застосовується РРО/ППРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (ФОП) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ(п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону № 265).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону № 265).

При цьому, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).

Отже, ФОПи платники – єдиного податку, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами незалежно від обсягу доходу зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО та/або ПРРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Водночас, через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума коштів, отримана за такими договорами, тобто як сума вартості товарів (робіт, послуг) так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України;

Закон № 265 – Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).


еАкциз: Запуск системи має забезпечити детінізацію ринку без ризиків для бюджету та з достатнім часом на підготовку бізнесу

Електронна система простежуваності підакцизних товарів еАкциз є одним із інструментів детінізації українського ринку, підвищення прозорості обігу підакцизної продукції та ефективної протидії нелегальній торгівлі.

Система повинна працювати стабільно, забезпечувати безперервне адміністрування акцизного податку, не створювати ризиків для надходжень до державного бюджету та надати бізнесу достатньо часу для підготовки й адаптації власних процесів.

Про це говорили під час круглого столу, організованого Європейською Бізнес Асоціацією за участі представників ринку, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, Держмитслужби та Міністерства цифрової трансформації України.

На запит бізнесу Мінцифри запропонувало перенести дату обов’язкового впровадження еАкцизу на 1 липня 2027 року.

Подовження терміну запуску дозволить забезпечити якісну підготовку всіх учасників, завершити тестування функціональних компонентів системи, інтеграцію облікових систем субʼєктів ринку та відпрацювати всі процеси до початку обов’язкового застосування.

Вже забезпечено можливість тестування нарахування та сплати акцизного податку за унікальними ідентифікаторами електронної марки акцизного податку із використанням реальних коштів.

Закликаємо учасників ринку не відкладати підготовку та вже зараз активно долучатися до тестування:

- реєструватися в системі еАкциз,

- інтегрувати власні інформаційні системи,

- перевіряти їх взаємодію із системою.

Також під час круглого столу звучали пропозиції встановити обов’язок всіх майбутніх користувачів, які мають ліцензії на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет, зареєструватися в системі для тестування.

Мета впровадження еАкцизу – створення ефективної системи, яка забезпечить рівні умови конкуренції для легального бізнесу та стабільні надходження до державного бюджету.

Проєкт еАкциз впроваджується Міністерством цифрової трансформації спільно з Міністерством фінансів та Державною податковою службою у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Заходи з підтримки впровадження еАкциз здійснюються в межах проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що виконує Фонд Євразія та фінансує UK International Development. Партнер проєкту – Фонд Східна Європа. Офлайн-застосунки та вебсайт еАкциз розроблено в межах Програми EGAP, що реалізується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії.


Єдиний рахунок спрощує процес сплати податків та зборів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Платники податків мають можливість використовувати єдиний рахунок для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів, які контролюються податковими органами.

Що це дає?

Використання єдиного рахунку дозволяє зекономити час на створення платіжних доручень, зменшити їх кількість, запобігти помилкам при здійсненні платежів та уникнути непорозумінь, пов'язаних зі зміною рахунків.

Перехід на єдиний рахунок здійснюється у кілька простих кроків:

1. Через Електронний кабінет подайте повідомлення за формою J/F 13070 про використання єдиного рахунку.

2. Отримайте квитанцію, яка підтверджує внесення до Реєстру платників, що використовують єдиний рахунок.

3. Подайте розрахункові документи до вашого банку із зазначенням реквізитів єдиного рахунку. При цьому можна вказати, на який рахунок за видом податку зарахувати кошти. Якщо цього не зазначено, система розподілить їх автоматично за вашими зобов’язаннями за календарним принципом.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

Кошти, які надходять на єдиний рахунок, будуть зараховані як сплата до бюджету та фондів, що контролюються ДПС.

Дата зарахування коштів на єдиний рахунок буде датою розрахунків платника з бюджетом та фондами.

Важливо:

- платник може повідомити про відмову від єдиного рахунку лише один раз на рік. У разі відмови, використання рахунку припиняється з 01 січня наступного календарного року.

- єдиний рахунок не використовується для сплати ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту, а також для сплати частини чистого прибутку державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.

 

Оплата послуги з проставлення апостиля: заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (далі – Порядок № 148).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 148, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

У разі оплати послуги з проставлення апостиля реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється наступним чином:

у полі «Код виду сплати» – 101;

у полі «Додаткова інформація запису» – За надання послуг з проставлення апостиля.

 

В який строк та яким чином суб’єкт господарювання отримує інформацію щодо припинення дії ліцензії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (далі – Рішення про припинення) приймається:

1) протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання податковим органом відповідних документів (у тому числі рішення суду) та/або виявлення даних/відомостей, що є підставою для припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;

2) у разі припинення дії ліцензії за результатами перевірки податкового органу – не раніше одинадцятого робочого дня за днем направлення суб’єкту господарювання акта такої перевірки;

3) у разі припинення дії ліцензії за заявою суб’єкта господарювання – не пізніше 20 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої заяви органом ліцензування.

Орган ліцензування не пізніше наступного робочого дня за днем прийняття Рішення про припинення:

1) вносить відомості про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

2) оприлюднює Рішення про припинення на своєму офіційному вебпорталі/субсайтах вебпорталу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

3) направляє суб’єкту господарювання Рішення про припинення в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.


Які документи та в які строки подаються фізособою до контролюючого органу для отримання пільги щодо сплати земельного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо фізична особа є власником однієї земельної ділянки або декількох ділянок з різними видами використання та має право на пільгу по земельному податку, то для отримання пільги їй необхідно звернутися (з урахуванням терміну давності) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок із документом, що посвідчує право на пільгу.

Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги разом із документом, що посвідчує право на пільгу.

Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку / земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.

Подавати заяви фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.

Документом, що посвідчує право на пільгу є, зокрема, але не виключно, посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія), посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», договір оренди землі, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису), укладений з платником єдиного податку четвертої групи, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43597.


Суб’єкт господарювання, починаючи з 01 січня, та протягом того ж року переходить зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування: порядок сплати податку на прибуток у поточному році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Платники єдиного податку, які протягом року перейшли на загальну систему оподаткування, застосовують річний податковий (звітний) період як новостворені платники податку на прибуток підприємств, який для них починається з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (крім виробників сільськогосподарської продукції), а у разі ліквідації платника після переходу на загальну систему оподаткування – закінчується датою ліквідації.

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за річний податковий (звітний) період подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Виробники сільськогосподарської продукції у разі переходу на загальну систему оподаткування з 01 січня поточного звітного року подають окремо Декларацію за період з 01 січня по 01 липня поточного звітного року, а починаючи з 01 липня поточного року застосовують річний податковий період, який починається з 01 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Платник податку на прибуток зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним Декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання Декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44106.

 

Чи може фізична особа, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за РНОКПП, відмовитися від РНОКПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно із ст. 70 Податкового кодексу України та розд. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822), облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером паспорта громадянина України (далі – паспорт). До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.

Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за ф. № 1П (додаток 8 до Положення № 822), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі ДРФО, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 3 розд. VIІI Положення № 822).

Відповідно до п. 10 розд. VIII Положення № 822 у разі, якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків, після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки платника податків така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.

Таким чином, фізична особа, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків може через свої релігійні переконання відмовитися від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Після взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки платника податків така відмітка анулюється у порядку, встановленому розд. VIII Положення № 822.


Проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Криворізькій ДПІ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Питання були стосовно отримання податкової знижки за навчання, страхування життя та оренду житла, проведення звіряння по об’єктам нерухомості, отримання адміністративних послуг в ЦОП, а також запитували про роботу онлайн-пункту Офісу податкових консультантів, оформлення трудових відносин з найманими працівниками та інше.

Нагадали про безбарьєрність отримання послуг в податкових органах, Національну стратегії доходів до 2030 року та систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

На всі поставлені питання були надані роз’яснення в межах чинного законодавства


Засіданні міської робочої групи з питань податкового боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький район) інформує.

Днями, у виконкомі Криворізької міської ради проведено засідання робочої групи за участю податківців Кривого Рогу, щодо виконання планових показників бюджету Криворізької міської територіальної громади та скорочення податкового боргу до місцевого бюджету.

На засіданні відбувся конструктивний діалог щодо наявного боргу перед місцевим бюджетом та розглянуті шляхи та методи погашення заборгованості.

Співпраця податківців та міської ради це ефективний важель для наповнення бюджетів усіх рівнів та виконання функцій держави.


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux