Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

опубліковано 21 січня 2022 року о 10:15

Головне управління ДПС у Дніпропетровській повідомляє, що у разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо.

У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою у розумінні Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями і вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладений платіж) необхідність застосування РРО та/або ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві (частина друга ст. 664 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями). Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

У цьому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО та/або ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покупцю шляхом надіслання на електрону пошту, мобільний телефон тощо.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації програмного РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – програмний РРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмного РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи підлягають поверненню суми сплаченого збору, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з абзацом першим п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в Декларації, у встановлений підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абзац шостий п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ).

У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.

Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Отже, у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платникам податків про реквізити рахунків для зарахування надходжень у 2022 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна казначейська служба України (Держказначейство) оприлюднила нові бюджетні рахунки.

Так, 04.01.2022 Держказначейство повідомило про повне завантаження нових рахунків для сплати податків та зборів з 01 січня 2022 року.

Ознайомитись з новими рахунками у розрізі областей можна на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Крім того, Держказначейством на офіційному вебпорталі за посиланням https://www.treasury.gov.ua/ua/requisites?v=61d4593ec6624 також розміщено реквізити рахунків для зарахування надходжень до бюджетів усіх рівнів у 2022 році

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги фізичних осіб, які мають у власності декілька земельних ділянок одного виду використання!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ визначено перелік категорій фізичних осіб – власників, а саме:

► особи з інвалідністю першої і другої групи;

► фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

► пенсіонери (за віком);

► ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3551);

► фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ визначено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – Заява).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку Заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, Заяви після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, визначених п. 281.1 ст. 281 ПКУ звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею Заяви про застосування пільги разом з документами, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону № 3551, посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія)).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Який день вважається днем сплати єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок. Платники, які не мають банківського рахунку або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

Норми встановлені частиною 7 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з частиною десятою ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо повернення суми сплаченого одноразового збору, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/551266.html повідомила, що у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з абз. 1 п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абз. 6 п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп: про розміри ставок єдиного податку з 01.01.2022

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

З 01.01.2022 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено місячні розміри: прожиткового мінімуму у сумі 2481 грн та заробітної плати – 6500 гривень.

Отже, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2022 році для ФОП – платників єдиного податку першої групи становить 248,10 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1300,0 гривень.

При цьому слід враховувати, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі 1 розділу XIV ПКУ;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/551478.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників! Новації податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.01.2022 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 «Про затвердження форми та Порядку надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2021 року за № 1525/37147 (далі – Наказ № 512), яким:

► затверджено форму Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення);

► Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Порядок).

Наказ № 512 виданий з метою реалізації положень законів України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) та від 17 грудня 2020 року № 1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (далі – Закон № 1117).

Законом № 466, Розділ І Податкового кодексу України, доповнено статтею 39² «Контрольовані іноземні компанії», що набирла чинності з 01 січня 2022 року відповідно до Закону № 1117.

Підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зазначено, що фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

► кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

► заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

► кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрат визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

► ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує та реалізує державну фінансову політику.

Форма Повідомлення складається із п’яти розділів.

У розділі І «Дані щодо фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (контролюючої особи), що надсилає Повідомлення зазначається:

► повне найменування юридичної особи згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім’я по батькові (за наявності) фізичної особи – платника податків);

► податковий номер (код за ЄДРПОУ/податковий номер, який виданий контролюючим органом/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія (за наявності) та номер паспорта (зазначають фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

► податкову адресу;

найменування контролюючого органу, в якому особа перебуває на обліку;

► причину повідомлення.

У розділі ІІ «Дані щодо іноземної юридичної особи або утворення без статусу юридичної особи» зазначається:

► статус особи (юридична або утворення без статусу юридичної особи);

► повне найменування іноземної юридичної особи або утворення без статусу юридичної особи (українською та англійською мовами);

► назва держави (території) та код країни;

► код платника податку у країні реєстрації;

► код країни, в якій видано код платника податку;

► адреса (українською та англійською мовами).

У розділі ІІІ «Інформація щодо набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі» зазначається:

► розмір частки (загальна з розбиттям на частку безпосереднього володіння або опосередкованого володіння);

► дата набуття частки;

► інформація щодо осіб, через яких здійснюється опосередковане володіння;

► інформація щодо осіб – резидентів, спільно з якими здійснюється володіння частками в іноземній юридичній особі;

► дата відчуження частки та розмір частки, що відчужена.

У розділі ІV «Інформація щодо початку/припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою» зазначається:

► дата початку здійснення фактичного контролю;

► обставина(и) фактичного контролю;

► дата припинення здійснення фактичного контролю.

У розділі V «Інформація щодо майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи» зазначається:

► дата заснування, створення або набуття майнових прав;

► опис майнових прав (назва, вартість у валюті контракту тощо);

► дата ліквідації або відчуження майнових прав;

► додаткова інформація (пояснення) до цього Повідомлення.

Повідомлення складається фізичними (юридичними) особами – резидентами України та протягом 60 днів подається до контролюючого органу.

Звертаємо увагу, що у разі набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі, майнових прав на частку в активах, доходу чи прибутку утворення без статусу юридичної особи; початку/закінчення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою стосовно частки в активах, доходах чи прибутку декількох осіб Повідомлення надсилається щодо кожної особи окремо.

Порядком передбачені підстави для відмови у прийнятті Повідомлення контролюючим органом, це може бути:

► відсутність платника податків – контролюючої особи на обліку у контролюючому органі;

► отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

► наявність у державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків-контролюючої особи (підписувача) електронного документа у зв’язку зі смертю.

Повідомлення подається до контролюючого органу фізичними (юридичними) особами – резидентами України починаючи з 01.01.2022 року.

Інформацію викладено у листі ДПС України від 30.12.2021 № 28710/7/99-00-21-02-01-07, який розміщено за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/76994.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо звітності фізичними особами з ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Державна податкова служба України нагадала, що з 01 січня 2022 року розпочалася кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі – податкова декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військового збору, та/або мають право подати податкові декларації для отримання податкової знижки.

Звертаємо увагу, що з 01.01.2022 вводиться в дію нова форма податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі — Наказ № 783), що передбачає об’єднання звітності з ПДФО та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також порядок декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

В зв’язку із зазначеними змінами форма податкової декларації доповнена новими додатками ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску та додатком КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Разом з тим, п. 54 підрозділу XХ «Перехідних положень» ПКУ встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про КІК за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.

Отже, за звітний 2021 рік фізичні особи — платники ПДФО додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.

Водночас, доходи у вигляді доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків, за умови дотримання вимог п. 14 підрозділу 1 розділу XX ПКУ та з урахуванням Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 року № 265, підлягають оподаткуванню військовим збором, а отже відображаються платниками ПДФО у рядку 10.10 податкової декларації.

Суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску відображаються у додатку ЄСВ 1.

Водночас враховуючи те, що з 01.01.2021 статтю 4 Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) доповнено частиною 5, особи, які провадять незалежну професійну діяльність за умови взяття їх на облік фізичних осіб — підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 додаток ЄСВ 1 такими особами заповнюється за прикладами наведеними для фізичних осіб – підприємців.

Окрім цього, Законом № 2464 не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними різних видів діяльності як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, у зв’язку з чим рекомендуємо для таких осіб використовувати приклади заповнення додатку ЄСВ 1 наведеним для фізичних осіб – підприємців, однак у такому випадку чистий дохід (прибуток) від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності підлягає сумуванню в графі 3 в розрізі місяців звітного періоду, при цьому в місяцях, у яких отримано чистий дохід (прибуток) сума доходу у графі 4 не може бути більшою максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та меншою бази нарахування для мінімального страхового внеску.

Суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, відображаються платниками єдиного внеску у додатку ЄСВ 2, при цьому такий додаток подається лише з позначкою «довідкова» за місяць, в якому набуває дата закінчення дії договору або його розірвання.

Збільшення або зменшення сум зобов'язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки відображається у додатку ЄСВ 3 з позначкою «довідкова».

Платники, що подають податкову декларацію, яка передбачає наявність заповнених додатків ЄСВ 1 або ЄСВ 2 або ЄСВ 3 повинні зазначити у рядку 8 позначку «х».

При поданні розрахунку у додатку ЄСВ 1 «призначення пенсії» або «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат» платнику необхідно одночасно зазначити позначкою «х»:

► необхідний тип декларації «звітна» або «звітна нова» у разі необхідності повного скасування інформації, що попередньо була подана до контролюючого органу у формі «звітна» за аналогічний звітний період;

► додаткову позначку «довідкова»;

► номер календарного місяця (числове значення), в якому подається така декларація.

Платники єдиного внеску, які подали впродовж звітного року розрахунок з типом форми «призначення пенсії» або «матеріального забезпечення, страхових виплат», зобов’язані в терміни визначені ПКУ подати розрахунок за звітний (податковий) період.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: звітність особи – нерезидента, яка постачає електронні послуги фізичним особам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині оподаткування ПДВ.

Так, особа – нерезидент – платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, подає до податкових органів спрощену податкову декларацію з ПДВ.

Форма такої декларації, а також особливості її складання та подання визначені Наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2021 року № 555 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/76671.html). Цей наказ набрав чинності з 01 січня 2022 року.

Особа – нерезидент, платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (далі – граничний строк). Декларація подається незалежно від того, здійснювалося чи ні постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, такою особою-нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду.

У спрощеній податковій декларації зазначаються:

а) найменування особи – нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ;

б) індивідуальний податковий номер особи – нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ;

в) звітний (податковий) період, за який подається спрощена податкова декларація;

г) договірна вартість постачання електронних послуг, без урахування податку;

ґ) сума ПДВ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників!використання РРО та ПРРО!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 11 січня 2022 о 08:35

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 01.01.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 662 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2021 за № 1693/37315) (далі – Наказ № 662).

Відповідно до Наказу № 662 реєстраційні заяви для застосування РРО, ПРРО, РК та КОРО тепер містять графу «код території» замість коду КОАТУУ.

У всіх примітках до нових форм зазначено, що цю графу слід заповнювати згідно з п'ятим (за наявності) або четвертим рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

Звертаємо увагу, що:

- четвертий рівень – міста, села, селища (населені пункти);

- додатковий рівень (п'ятий) – райони в містах (в тому числі в містах, що мають спеціальний статус

Нагадаємо, що наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ).

Наказ № 662 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.12.2021 № 100.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи зобов’язаний декларант здійснювати переклад документів, які надаються ним одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації, якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до абзацу десятого п. п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Отже, легалізації підлягають документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі.

Відповідно до абзацу другого частини першої ст. 4 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» із змінами та порушеннями (далі – Закон № 5029) визначено, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Конституція), а порядок застосування мов в Україні – Законом № 5029.

Згідно з ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною другою ст. 6 Закону № 5029 визначено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.

Статтею 11 Закону № 5029 встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Відповідно до п. п. 19 прим. 1.1.2 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до повноважень (функцій) контролюючих органів відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Таким чином, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то декларант, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України, одночасно з поданням Декларації зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платникам податків про реквізити рахунків для зарахування надходжень у 2022 році

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: яку інформацію отримає особа – нерезидент разом з інформацією про дату її реєстрації як платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що особі – нерезиденту разом з інформацією про дату реєстрації платником ПДВ надсилається інформація про:

► індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ; звітний (податковий) період;

► граничні строки подання податкової звітності з ПДВ;

► граничні строки і порядок сплати податкових зобов’язань.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Наказ № 496: заповнення гр. 6 Форми ведення обліку товарних запасів ФОП, у тому числі «єдинниками», у разі внутрішнього переміщення товару

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

При цьому первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару (п. 2 розд. І Порядку № 496).
ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 6 «Постачальник (продавець, виробник) або отримувач товару».

Відповідно до п. п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 у графах 3 – 6 зазначаються реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб’єкта господарювання – постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті).

Згідно з п. п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 вибуттям товарів для цілей Порядку № 496, зокрема, вважається внутрішнє переміщення товару між місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання, що належать одному ФОП.

Таким чином, у разі внутрішнього переміщення товару у графі 6 Форми обліку відповідно до п. п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 слід зазначати найменування суб’єкта господарювання (власника або користувача господарської одиниці звідки вибуває товар), його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті). З метою однозначної ідентифікації господарської одиниці з якої та в яку переміщується товар, додатково рекомендуємо у первинних документах зазначати назву та адресу таких/такої господарської одиниці.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Які встановлені ставки екологічного податку з 01.01.2022?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що статтями 243, 245-248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до ст.ст. 243, 245-248 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 збільшено ставки екологічного податку.

При цьому п. 37 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

► з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

► з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

► з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

► з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо повернення суми сплаченого одноразового збору, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп: про розміри ставок єдиного податку з 01.01.2022

1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/551478.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Подання податкової декларації платником єдиного податку – ФОПом через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п. п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація).

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС (п. 4 розд. ІІ Порядку).

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації:

- за ідентифікатором форми F0103405 (у якого податковий (звітний) період рік);

- за ідентифікатором форми F0103307 (у якого податковий (звітний) період квартал).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.

При створенні Декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (F0103405/F0103307) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

При цьому в відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

Про терміни, в які фізособа, що здійснює незалежну професійну діяльність, зобов’язана подати податкову декларацію про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Норми передбачені п. 178.4 ст. 178 ПКУ.

При цьому податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, подаються до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Відбулась «гаряча лінія» з питань одноразового добровільного декларування, застосування РРО/ПРРО та деклараційної компанії 2021 громадян

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області території обслуговування Криворізького південного регіону інформує.

Нещодавно, у Криворізькій південній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Застосування РРО/ПРРО. Деклараційна кампанія 2021». На запитання платників відповідала заступник начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Степанова. Громадяни мали змогу проконсультуватися та одержати роз’яснення.

Наводимо деякі запитання, що надійшли на «гарячу лінію», та відповіді на них.

Питання: Чи підлягає одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори?

Відповідь: Згідно з п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому, відповідно до п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Таким чином, якщо фізична особа має у власності нерухоме майно, яке було придбано за рахунок коштів, з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію такій фізичній особі не потрібно.

Питання: За якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування та яким способом?

Відповідь: Після отримання від платника «Звітної»/«Звітної нової»/ «Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) в Електронний кабінет (приватна частина) платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100. При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору. У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Нової звітної» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору. Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Питання: Що означає поняття тип ПРРО «Каса самообслуговування» з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?

Відповідь: З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Каса самообслуговування» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад платіжний термінал).

Питання: Як для суб’єкта господарювання підтверджується факт передачі даних від ПРРО до фіскального сервера?

Відповідь: Факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності ПРРО, відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.

Питання:Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Відповідь: Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний), засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Питання: В які терміни необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи у 2022 році?

Відповідь: Терміни подання декларації за звітний (податковий) 2021 рік:

для громадян, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подати декларацію, та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність - до 30.04.2022 включно;
для громадян, які мають право на податкову знижку - до 31.12.2022 включно.

Питання: Які існують способи подання декларації про майновий стан і доходи?

Відповідь: Податкова декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

особисто або уповноваженою на це особою;
надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

У зв’язку з карантинними обмеженнями, декларацію про доходи краще подати в електронному вигляді.

Мобільний ЦОП Криворізької південної ДПІ: застосування РРО/ПРРО, одноразове (спеціальне) добровільне декларування, деклараційна кампанія 2022

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький південний регіон) інформує.

Криворізькою південною ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з метою проведення роз’яснювальної роботи серед суб’єктів господарювання щодо актуальних тем сьогодення: застосування РРО/ ПРРО, кампанії «Декларування доходів громадян отриманих у 2021 році» та кампанії «Одноразового (спеціального) добровільного декларування» здійснено виїзд мобільного ЦОП до торгових центрів міста Кривого Рогу - ТРК «Ліберті», ТРК «Вікторія Плаза». Виїзд здійснено у складі: Володимир МАРТИНОВ – завідувач сектору з надання адміністративних послуг Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Марина АЛДОШИНА - головний державний інспектор сектору з надання адміністративних послуг Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Лариса БЕВЗЕЛЮК – старший державний інспектор відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Податківці провели роз’яснювальну роботу з питань, пов’язаних із застосування РРО/ПРРО та обліком товарних запасів ФОП, зазначено переваги застосування безкоштовного ПРРО. Звернули увагу, що для завантаження програмного забезпечення «ПРРО Каса» та реєстрації ПРРО через сервіс «Електронний кабінет» необхідно безкоштовні кваліфіковані електронні підписи, які можна отримати в пункті кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС розташованого у приміщенні Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Присутніх ознайомили щодо розпочатої кампанії по одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору, наголосили про терміни подачі декларації та ставки збору. Зазначили, що передбачено розстрочення сплати збору трьома рівними частинами, але за більш вищими ставками – максимум 11,5 відсотка, а також, якщо громадянин сплатить усі необхідні збори, держава гарантує йому звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства.

Громадян проінформували про розпочату кампанію Декларування доходів 2021, нагадали, що терміни подання декларації за звітний (податковий) 2021 рік для громадян, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подати декларацію, та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність - до 30.04.2022 включно, для громадян, які мають право на податкову знижку - до 31.12.2022 включно. Зауважили, що податкова декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою, надсилається поштою та рекомендовано у зв’язку з карантинними обмеженнями, декларацію про доходи краще подати в електронному вигляді засобами електронного зв’язку.

Розповсюдили друковану продукцію з зазначеної тематики, проконсультували та відповіли на нагальні питання. Робота мобільного ЦОП пройшла в атмосфері ділового партнерства та взаємоповаги.

Семінар з суб’єктами господарювання Інгулецького району

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Криворізький південний регіон інформує.

Днями, з метою забезпечення роз’яснювальної кампанії з нагальних питань сьогодення щодо застосування РРО/ПРРО для суб’єктів господарювання Інгулецького району відбувся семінар.

Захід провела Лариса Бевзелюк - старший державний інспектор відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та завідувач сектору Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Володимир Мартинов.

На заході обговорювались актуальні питання новацій податкового законодавства : застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року, податкова амністія в межах одноразового добровільного (спеціального) добровільного декларування, терміни подачі декларації та ставки одноразового збору, декларування громадян доходів за 2021 рік.

Присутні на заході представники бізнесу отримали відповіді на запитання та друковану продукцію роз’яснювального характеру по зазначеній тематиці.

Зустріч з представниками бізнесу з питань податкової амністії, декларування доходів громадян за 2021 рік, застосування РРО/ПРРО

Нещодавно, на території торговельного центру «Ліберті» міста Кривого Рогу відбулась зустріч в межах роз’яснювальної кампанії з нагальних питань щодо застосування РРО/ ПРРО, декларування доходів громадян отриманих у 2021 році та одноразового (спеціального) добровільного декларування.

На зустрічі були присутні: завідувач сектору Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Володимир Мартинов, старший державний інспектор відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Лариса Бевзелюк.

Було роз’яснено норми діючого податкового законодавства зі змінами стосовно застосування РРО/ПРРО та новації з цього питання, зауважили, що з 01.01.2022 стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року та щодо можливості легалізації незадекларованих доходів.

На зустрічі представники бізнесу одержали роз’яснювальний інформаційний друкований матеріал з зазначеної тематики та консультаційну допомогу.

Брифінг на тему «Застосування РРО/ПРРО фізичними особами – підприємцями у 2022 році»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області території обслуговування Криворізького північного регіону повідомляє, що 11 січня 2022 року проведено брифінг начальника Криворізької північної ДПІ Головного у Дніпропетровській області Ганни Познякової з представниками ТРК «Рудана» на тему «Застосування РРО/ПРРО фізичними особами – підприємцями у 2022 році».

Під час брифінгу Ганна Познякова повідомила присутнім про те, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного ІІ - ІV груп згідно з вимогами Податкового кодексу України з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

Розповіла про категорії ФОП, які не використовують РРО/ПРРО, це ті фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи, які здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню та не використовують працю найманих осіб.

Також, повідомила, що реалізація товарів на території села звільнена від обовʼязкового використання РРО. Це передбачено змінами, прийнятими Кабінетом Міністрів України до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 року № 1336.

Виключення не застосовуються лише, якщо:

одночасно здійснюється реалізація підакцизної продукції;

одночасно здійснюється дистанційна торгівля;

сільською радою прийнято рішення про обов’язкове застосування РРО.

Звернула увагу, що фізичні особи – підприємці можуть на свій власний вибір використовувати або класичний реєстратор розрахункових операцій, або програмний реєстратор розрахункових операцій у залежності від своїх потреб. Програмний РРО можливо зареєструвати через Електронний кабінет.

ПРРО має низку переваг перед класичними касовими апаратами, а саме:

безкоштовне рішення від ДПС забезпечує функціонал, що відповідає вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

програмне рішення можна встановити на будь-який гаджет (смартфон, планшет, комп’ютер чи ноутбук) і зекономити на придбанні традиційних РРО та їх обслуговуванні;

швидка та зручна онлайн реєстрація;

онлайн передача даних від/до фіскального серверу контролюючого органу;

автоматичне формування та відправка Z-звіту до ДПС;

програмне рішення дозволяє працювати в режимі offline, надіслати до ДПС дані про здійснені розрахункові операції після завершення режиму offline;

ДПС надає інформаційну підтримку щодо реєстраціїї та застосування програмних РРО.

Наостанок, Ганна Познякова наголосила, що програмний РРО відповідає потребам сучасності, покращує ефективність процесів ведення бізнесу та економить кошти підприємців.

Відповіді на актуальні питання під час сеансу «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький північний регіон) інформує.

Під час чергового телефонного сеансу «гаряча лінія» щодо актуальних запитань платників податків відповідала начальник Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова.

Питання. Як відбувається реєстрація програмного РРО в контролюючому органі ?

Відповідь. Реєстрація в контролюючому органі будь-якого ПРРО – безкоштовного програмного рішення ДПС чи комерційного ПРРО, проводиться автоматично через Єдине вікно подання електронної звітності із застосуванням будь-якого програмного забезпеченням, наявного у суб’єкта господарювання – Електронний кабінет, iFin, Sonata, M.E.Doc тощо.

Реєстрація відбувається на підставі заяви за формою № 1-ПРРО, яка подається виключно в електронній формі.

Питання. Як заповнити форму № 1-ПРРО?

Відповідь. Інструкція щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО через Електронний кабінет розміщена у банері «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/

Питання. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Відповідь. Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Питання. Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Питання. В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

Відповідь. Відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Питання. Які категорії громадян (не підприємці) повинні звітувати про отримані доходи за 2021 рік.

Відповідь. Ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку встановленому законом.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим ПКУ.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

До громадян, які зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи належать громадяни, які отримували доходи, із яких під час їх нарахування чи виплати протягом 2020 року податок не утримувався, чи одержували доходи від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів, а також отримували іноземні доходи.

До найпоширеніших випадків декларування доходів відносяться зокрема:

- доходи, отримані від прийняття спадщини/дарунків;

- доходи від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна,

- доходи від продажу власного рухомого / нерухомого майна,

- доходи від продажу власної сільгосппродукції фізичним особам;

- доходи від продажу інвестиційних активів;

- доходи отримані із-за кордону та інше.

З урахуванням вимог ст. 179.5 ПКУ податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення.

Питання. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку?

Відповідь. Відповідь на запитання: Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – витяг). Строк надання витягу для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Роз’яснювальна робота щодо застосування РРО/ПРРО та податкову амністію

Про застосування РРО чи ПРРО платниками єдиного податку, порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців та одноразове декларування розповіли фахівці Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на зустрічі з підприємцями, які провадять діяльність на території ринку «Габро» Кривого Рогу.

Податківці роз’яснили учасникам заходу про останні зміни у застосуванні РРО та програмних РРО, зокрема, розповіли, що обов’язок застосування РРО при розрахунках за готівку для платників єдиного податку другої та четвертої груп є обов'язковим з 01 січня 2022 року.

Також фахівці ознайомили слухачів з алгоритм встановлення та використання програмних РРО.

Проінформували, що з інформаційними матеріалами щодо впровадження та застосування ПРРО можна ознайомитися в банері «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), розділи якого містять посилання на програмні рішення, нормативно-правові акти, повідомлення, роз’яснення, відповіді на актуальні питання для платників тощо.

Також розглядалися питання щодо порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців. Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 передбачено, що облік товарних запасів здійснюється шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.

Крім того, податківці розповіли про одноразове (спеціальне) декларування та які активи потрібно декларувати. Зокрема: грошові активи, майно та майнові права, одержані чи набуті за рахунок доходів, з яких у порушення вимог законодавства не було сплачено податки і збори.

Наприкінці зустрічі податківці відповіли на всі поставлені запитання та роздали власну друковану продукцію (пам'ятки) щодо використання РРО/ПРРО.

Триває роз’яснювальна робота щодо застосування РРО/ПРРО

Фахівці Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області продовжують роз’яснювальну роботу серед платників податків щодо переваг використання РРО та/чи програмних РРО. Так, начальником Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова проведено зустріч з платниками податків ТРЦ «Сонячна галерея» міста Кривого Рогу.

Підприємцям розповіли про алгоритм встановлення та використання програмних РРО, а також основні правила використання реєстраторів розрахункових операцій ФОПами з січня 2022 року.

Також, було роз’яснено про те, за яких умов платники єдиного податку повинні використовувати касові апарати, а в яких випадках РРО, ПРРО не застосовуються та яка відповідальність передбачена за використання РРО чи ПРРО з порушенням чинного законодавства.

Наприкінці зустрічі податківці відповіли на всі поставлені запитання та надали власну друковану продукцію (пам'ятки) щодо використання РРО/ПРРО.

Онлайн засідання з питань РРО

В онлайн режимі відбулась відеоконференція Криворізької міської ради з представниками податкової служби на тему застосування та користування реєстраторами розрахункових операцій, у тому числі програмними та здійснення реєстрації товарних запасів. В засіданні прийняли участь: начальник Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова, головний державний інспектор Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ірина Пономар.

Враховуючи звернення суб’єктів господарювання, роз’яснено ряд нагальних запитань: хто з 01.01.2022 застосовує РРО, коли застосовується РРО, як проводяться розрахунки, відповідальність та фінансові санкції за порушення законодавства.

Попередня

На базі Зеленодольського професійного ліцею створено інноваційно-навчальну лабораторію електрозварників

Наступна

Нас об'єднує Україна!