Леся Карнаух на зустрічі з бізнес-асоціаціями: З початку року вдвічі скоротили кількість заблокованих податкових накладних та ризикових підприємств

З початку року кількість заблокованих податкових накладних та ризикових підприємств скоротилася вдвічі. Про це під час зустрічі команди ДПС із представниками майже 50 бізнес-асоціацій та громадських організацій розповіла в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

«Блокування податкових накладних – з початку року скоротили цей показник вдвічі. Наразі він складає 0,36 %. І робота над зменшенням показника триває. Більше, ніж вдвічі скоротили і кількість субʼєктів, віднесених до категорії ризикових – з 27 тисяч до 13 тисяч», – сказала Леся Карнаух.

Крім того, вона зазначила, що є прогрес щодо запропонованих ДПС змін до постанови № 1165, яка регулює функціонування СМКОР.

«Мінфін погодив наші пропозиції, які ми передали у квітні. Це дозволить системно зменшувати кількість блокування податкових накладних, спростити процедуру реєстрації, підвищити ефективність автоматизованого моніторингу, мінімізувати адміністративний тиск. Вже оприлюднили цей проєкт документу, щоб мати фідбек від бізнесу», ­– додала вона.

Що стосується рішень судів, наголосила Леся Карнаух, то позиція незмінна: є рішення судів, які набрали законної сили, – податкова їх виконує.

«Це незмінна позиція. Якщо податкова неправа – маємо це виправляти. Кількість скарг на невиконання рішень судів значно скорочується. Але, якщо є рішення, які шкодять інтересам держави, – ми не відступимо. Такої ж свідомої позиції вимагаємо і від платників податків. Є рішення суду – виконуйте. Не намагайтеся під надуманими приводами затягувати час. Саме така позиція – чесна», – наголосила в. о. Голови ДПС.

Леся Карнаух також розповіла, що ДПС активно напрацьовує своє бачення щодо досудової медіації.

«Бо чимало суперечок можемо вирішувати без нервів і тяганини. І не переобтяжувати суди, які і без того завалені справами», – переконана вона.

Леся Карнаух також розповіла про ще одну ініціативу, яка має спростити роботу бізнесу.

«Доручила усім структурним підрозділам центрального апарату та регіонам провести аудит всіх процесів адміністрування, які регулюються нашими наказами або базуються виключно «на усталеній практиці». Де є можливість спрощення – робимо це. Бо якщо вимагаємо від платників подавати той чи інший папірець, який нічим не регламентується, – давайте не гаяти ні свій час, ні платників», – зазначила вона.

Леся Карнаух також повідомила, що буде продовжена практика діалогу з бізнесом у регіонах, бо запит на це чималий.

«Маленьких чи неважливих питань для мене немає. Якщо бізнес говорить про ту чи іншу проблему, значить вона є. Нікуди не зникла. Разом із бізнес-асоціаціями вже окреслили напрями, які потребують нашого спільного узгодженого підходу. Головне завдання – дати спокійно працювати бізнесу і при цьому наповнювати бюджет та забезпечувати фінансову стабільність», ­– сказала в. о. Голови ДПС.

 

Як працівнику перевірити оформлення трудових відносин?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Страховий стаж і своєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) гарантують працівникам соціальний захист: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку, професійного захворювання, а також право на гідну пенсію.

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо роботодавець має найманих працівників, він на загальних підставах зобов’язаний щомісяця сплачувати за них єдиний внесок у розмірі 22 % від бази нарахування (заробітної плати, винагороди за виконання робіт або надання послуг).

Електронна трудова книжка – це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадження удосконалює облік трудової діяльності найманих працівників, зменшує паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.

Також така сучасна система дає змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а у майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду України (далі – ПФУ).

Перевірити оформлення трудових відносин, своєчасність і повноту сплати страхових внесків та свій страховий стаж можливо самостійно, не виходячи з дому.

Для того, щоб перевірити факт сплати внесків та набутий страховий стаж необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг ПФУ:

► зайдіть на портал електронних послуг ПФУ або завантажте мобільний додаток «Пенсійний фонд» (Google Play та iOS);

► авторизуйтеся в особистому кабінеті зручним способом:

- за кваліфікованим електронним підписом (КЕП) – можна отримати в ДПС;

- шляхом ідентифікації за GovID – за допомогою MobileID або BankID;

- за логіном і паролем – можна отримати в ПФУ;

► оберіть розділ «Дані з Реєстру застрахованих осіб», де зберігаються:

- персональні дані;

- інформація про заробітну плату;

- електронна трудова книжка;

- листки непрацездатності тощо;

► за необхідності актуалізуйте дані;

► надайте згоду на дистанційне інформування за номером телефону або на електронну пошту та отримуйте повідомлення про сплату роботодавцем єдиного внеску і набутий страховий стаж.

Звертаємо увагу, що офіційне оформлення трудових відносин гарантує працівнику реалізацію його трудових прав і регулює взаємні обов’язки між працівником і роботодавцем, забезпечує здійснення діяльності у правовому полі.

 

Закон України № 4015: щодо оподаткування прибутку фінансових установ (крім страхових компаній) та ставок податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про таке.

Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) змінено підходи до оподаткування прибутку фінансових установ (крім страхових компаній) та переглянуто ставки податку на прибуток.

Так, Законом № 4015:

- визначено види доходів фінансових установ (крім страхових компаній), до яких з 01.01.2025 застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків;

- встановлено за 2024 рік для банків підвищеної базової ставки податку на прибуток у розмірі 50 відсотків (у тому числі для сплати авансових внесків при виплаті дивідендів);

- заборонено банкам на врахування у 2024 році непогашених податкових збитків минулих років у зменшення об’єкту оподаткування з правом на таке врахування, починаючи зі звітних періодів 2025 року до повного їх погашення;

- запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб платниками цих податків, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;

- визначено з 01 січня 2025 року авансових внесків з податку на прибуток підприємств для платників, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, у фіксованій сумі вираженій у євро замість мінімальних заробітних плат та окреме встановлення ставки для пунктів обміну іноземної валюти, які розташовані у м. Києві.

 

Мета Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Метою Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 294-р) є створення безперешкодного середовища для всіх суспільних груп, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, суспільної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Звертаємо увагу, що безбарʼєрність у податковій службі, це зокрема доступ до онлайн-сервісів:

- найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС України та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України адаптовані для людей із порушенням зору;

- Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.

Безбар’єрний підхід – шлях до більшої довіри, прозорості та ефективності у взаємодії між державою та платниками податків.

 

Основні принципи системи управління ризиками (комплаєнс-ризиками) платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що стимулювання добровільної сплати податків та дотримання платниками податкової дисципліни передбачено Національною стратегією доходів до 2030 року.

Основними принципами системи управління ризиками платника податків є:

► інтегроване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає експериментальну інтеграцію підходів з його управління в діяльність структурних підрозділів;

► структурування та комплексне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає систематичне та комплексне дослідження всіх аспектів діяльності платника податків із виконання податкових обов’язків;

► адаптоване управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає постійне пристосування та оптимізацію процесів управління ризиками відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;

► інклюзивне (всебічне) управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який передбачає всебічне та своєчасне залучення заінтересованих сторін до реалізації експериментального проєкту, що сприяє підвищенню рівня обізнаності та обґрунтованості управління податковими ризиками;

► динамічне управління податковим ризиком – принцип управління податковими ризиками, який дає змогу вчасно передбачати та відповідно реагувати на зміни і події внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають вплив на виникнення, зміну або зникнення податкових ризиків під час реалізації експериментального проекту;

► постійне поліпшення керування податковим ризиком – постійне вдосконалення шляхом навчання та накопичення досвіду під час реалізації експериментального проекту.

 

Перехід права власності на авто протягом звітного року: сплата фізичною особою транспортного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

 

Алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів, сплачених платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Пунктами 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ визначено, якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника ПДФО – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником ПДФО протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:

К = МП/ФП,

де К – коефіцієнт;

МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. метрам;

ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником ПДФО за рахунок іпотечного кредиту.

У разі, якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. м, то платник ПДФО має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;

- розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником ПДФО витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку ПДФО.

Звертаємо увагу, що у разі отримання платником ПДФО протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку, визначається відповідно до абзацу другого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

У разі, якщо сума ПДФО, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму ПДФО, то така сума підлягає поверненню платнику ПДФО.

 

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

Інспектори праці та податкові інспектори мають право перевіряти, як бізнес виконує трудове законодавство.

Пам’ятайте! Проводити перевірки щодо укладення трудових договорів із працівниками можуть:

територіальні органи Держпраці;

територіальні органи ДПС.

А органи місцевого самоврядування можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

 

Переваги використання системи управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перевагами використання системи управління комплаєнс-ризиками є:

- підвищення довіри до справедливості податкової системи – платники податків відчувають підтримку у виконанні податкових зобов'язань та впевненість, що випадки порушення податкового законодавства будуть відпрацьовані;

- сприяння комплексному вирішенню проблеми недотримання законодавства;

- сприяння ефективному використанню обмежених ресурсів:

- краще розуміння причин недотримання законодавства сприяє прийняттю кращих рішень щодо реагування.

- кращі рішення щодо реагування означають кращий розподіл обмежених ресурсів;

- оптимізація збору доходів.

 

Про Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками демонструє зобов’язання ДПС повністю прийняти та використовувати найкращі міжнародні принципи та практики управління комплаєнс-ризиками. В сучасних податкових органах управління комплаєнс-ризиками є основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків. Впровадження та ініціалізація структури управління комплаєнс-ризиками мають вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей Національної стратегії доходів України.

Метою розроблення та запровадження загального плану удосконалення та управління податковими ризиками є:

- створення платникам податків умов для кращого розуміння норм податкового законодавства, та своєчасного та якісного виконання обов’язків, визначених ПКУ;

- збільшення надходжень платежів до бюджетів та державних цільових фондів;

- зменшення тіньового сектору економіки;

- побудова системи управління податковими ризиками відповідно до світових практик.

Закон України від 18.06.2024 № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України, в частині впровадження податкового комплаєнсу.

Для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства платник податків має одночасно відповідати вимогам та критеріям, визначеними цим законом, серед яких такі показники, як відсутність податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відсутність фактів порушення термінів виконання податкових обов’язків щодо подання звітності тощо.

Детально ознайомитись з критеріями та перевірити відповідність суб’єкта господарювання вимогам включення до Переліку можна на субсайті «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua.

 

Чи має право на податкову знижку за навчання дитини один із батьків, якщо договір з навчальним закладом укладено одним із батьків, а в документах про сплату зазначено дані іншого із батьків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги)) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

Враховуючи викладене, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, платник податку має право включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копією договору в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника), вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.

При цьому, в договорі про навчання повинні бути зазначені прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

 

Грошові перекази між жінкою та чоловіком, які перебувають у цивільному шлюбі: що з ПДФО і військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 27 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (із змінами та доповненнями) (далі – СКУ) державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Статтею 21 СКУ визначено, що проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, у п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Також цей дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому у ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримав доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Отже, оскільки у чоловіка і жінки, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не виникає прав та обов’язків подружжя, то грошові перекази між таким чоловіком та жінкою в розумінні ПКУ слід розглядати як інший дохід, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

 

До уваги ФОП – платників єдиного податку третьої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 11 до Декларації розд. VIII «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору» заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до підпунктів 1.2, 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ за звітні (податкові) періоди починаючи з 2025 року.

Кожна подана уточнююча Декларація уточнює показники попередньо поданих Декларацій.

Якщо в уточнюючій Декларації проводиться виправлення лише показників розд. VІІI «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору», то в такій декларації, зокрема, у розд, ІV «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку третьої групи», розд. V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку» та розд. VІІI «Визначення податкових зобов’язань по військовому збору» відображаються вірні показники, задекларовані у звітній Декларації.

При цьому фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку заповнюється розд. VІ «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» уточнюючої Декларації, в якому:

- до рядків 15 «Сума єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка» та 16 «Уточнена сума податкових зобов’язань єдиного податку за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка» переноситься показник рядка 14 «Загальна сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» розд. V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку»;

- рядки 17 – 20 прокреслюються (у разі подання уточнюючої Декларації у паперовому вигляді) або не заповнюються (у разі подання уточнюючої Декларації в електронному вигляді).

 

Визначення коефіцієнту, який застосовується при розрахунку суми мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за періоди з 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що розрахункова сума мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) визначається в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Для розрахунку МПЗ за 2024 рік застосовується коефіцієнт із значенням 0,05.

При визначенні МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коефіцієнт застосовується із значенням 0,057.

При цьому, сума МПЗ, що визначена у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.

 

Експорт товарів: яка дата оформлення митної декларації з метою визначення дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (далі – МКУ).

Частиною першою ст. 248 МКУ визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною п’ятою ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, та надсилається декларанту.

Таким чином, з метою визначення дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування – за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа та перетвореної у візуальну форму.

При цьому, тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України, оподаткування ПДВ операцій з вивезення окремих видів товарів за межі митної території України здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

 

Про сплату чергового платежу за ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З 01 січня 2025 року розмір річної плати за ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах встановлено ст. 50 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

Ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах надаються безстроково, а плата за них справляється щорічно.

Перший платіж за ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.

При цьому, п. 3 розд. ХІІІ «Перехідні положення»» Закону № 3817 встановлено, що ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями до 01 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного періоду (ст. 54 Закону № 3817).

Враховуючи викладене, річна плата за ліцензії визначається у розмірі, встановленому на 01 січня податкового року, в якому настає строк сплати наступного чергового річного платежу.

Отже, з 01.01.2025 черговий платіж за ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, (в т.ч. за отримані до 01 січня 2025 року) сплачується щорічно, до початку кожного наступного річного періоду у сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

 

Яким чином ФОП може отримати у КНЕДП ДПС електронну печатку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 12 частини першої ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронна печатка – електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для забезпечення достовірності походження пов’язаних електронних даних, або для засвідчення електронних підписів підписувачів на електронних документах, або для засвідчення відповідності копій документів оригіналам та виявлення порушення цілісності.

Фізична особа – підприємець може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за отриманням електронної печатки (далі – Печатка), яка буде застосовуватися в програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО).

При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням Печатки здійснюється за умови її особистої присутності та за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Для отримання Печатки фізичній особі – підприємцю потрібно підготувати комплект документів, необхідних для реєстрації. Ознайомитись з комплектом документів можна на вебсайті Надавача (https://ca.tax.gov.ua/) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг», вкладка «Електронна печатка для фізичної особи-підприємця».

З підготовленим комплектом документів, оригіналами документів для ідентифікації та носієм інформації необхідно звернутись до обраного відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) для реєстрації. Адреси, режим роботи ВПР та контактна інформація наведена у розділі «Контакти» за посиланням https://ca.tax.gov.ua/contacts.

Слід зазначити, що у графі «№» поля «Електронна печатка» реєстраційної картки (для фізичної особи) зазначається послідовний номер електронної Печатки ПРРО.

На кожний ПРРО формується окрема пара кваліфікованих сертифікатів електронної печатки, тому фізична особа – підприємець подає Надавачу окремий пакет документів на кожний ПРРО.

 

Податок на елітні авто: бюджет вже отримав понад 95 млн грн

За 5 місяців цього року власники елітних автомобілів вже сплатили 95,3 млн грн транспортного податку. Це на 2,5 млн грн більше відповідного показника минулого року.

Транспортний податок наразі вже сплатили понад 5,6 тисячі осіб.

Найбільші суми надійшли від автовласників:

- Києва – 29,5 млн грн,

- Дніпропетровщини – 9 млн грн,

- Одещини – 8,3 млн грн,

- Львівщини – 6,3 млн гривень.

Нагадаємо! Транспортний податок сплачують власники легкових автомобілів, які випущені не більше 5 років тому. Середньоринкова вартість таких автівок має становити понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2025 – 3 млн грн).

Ставка транспортного податку – 25 тис. грн за кожний автомобіль.

Перелік легкових автомобілів визначає Мінекономіки, повний список розміщує на своєму офіційному вебсайті (www.me.gov.ua) щороку до 1 лютого податкового (звітного) року.

У 2025 році до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, GMC, Hymer-Mercedes, Ineos, Jaguar, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lotus, Lincoln, McLaren, Maserati, Mercedes-AMG, Mercedes-Benz, Mercedes-Maybach, Porsche, Rolls-Royce, Toyota.

Повідомлення про нараховану суму транспортного податку юридичні особи отримують у своєму електронному кабінеті.

Для фізичних осіб формуються податкові повідомлення – рішення та надсилаються поштою за місцем податкової адреси. Якщо ж фізособи подавали заявку на листування з органами ДПС в електронному

Для звірки даних щодо плати за землю громадяни мають право звернутися до контролюючого органу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п.п. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» в «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Платники Дніпропетровщини забезпечили позитивну динаміку надходжень до загального фонду держбюджету: надходження з початку року зросли на 34,4 %

З початку 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло майже 22,2 млрд гривень податків, зборів та платежів. У порівнянні з січнем – травнем 2024 року це на понад 5,6 млрд грн, або на 34,4 відс. більше.

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька висловила вдячність сумлінним платникам і зазначила, що з початку поточного року платники тримають позитивний темп наповнення бюджетів.

За словами очільниці обласного податкового відомства, комунікації на постійній основі забезпечують ефективну взаємодію з платниками податків. Відкритий діалог спрямований на підтримку бізнеса у регіоні.

«Ми працюємо, щоб суб’єкти господарювання мали можливість здійснювати свою діяльність без порушень законодавства. Для цього податкова служба створює всі необхідні умови для сплати податків та подання звітності. Адже наше спільне завдання – стабільне наповнення бюджетів», – констатувала Теодозія Чернецька.

 

Чи є платником земельного податку ФОП – платник єдиного податку за земельні ділянки, на які право власності оформлено на фізичну особу, та використовуються за призначенням для провадження господарської діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до підпунктів 14.1.72 і 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Пунктом 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку, а саме власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Згідно з п. 270.1 ст. 270 ПКУ об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:

- земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

- земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Разом з тим, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Враховуючи викладене, звільняється від сплати земельного податку (в т. ч. обов’язку нарахування, подання податкової звітності із земельного податку) фізична особа – підприємець – платник єдиного податку:

- першої – третьої груп – за земельні ділянки, що використовуються такою особою за призначенням для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування);

- четвертої групи, за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

 

Який порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту), якщо тривалість зміни (робочого дня) становить 24 години?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день.

Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 із змінами та доповненнями (далі – Вимоги № 199), наведено визначення «зміна» – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках, наведених у додатку «Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті» до Вимог № 199 доводиться важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.

Відповідно до п. 7 Вимог № 199 усі режими роботи РРО, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись РРО кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

 

Трансферне ціноутворення: новації податкового законодавства для платників, які здійснюють контрольовані операції 

Змінено перелік держав (територій), операції з резидентами яких підпадають під контроль з трансфертного ціноутворення

У зв’язку зі змінами, внесеними до Податкового кодексу України (ПКУ) Законом України № 3813 щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану, Уряд прийняв Постанову № 1505, якою змінено перелік держав (територій), операції з резидентами яких підпадають під контроль з трансфертного ціноутворення (Перелік № 1045).

Відповідно до цих змін зменшено кількість таких держав (територій) з 78 до 46. Зокрема, виключено такі популярні серед українських компаній держави, як Республіка Кіпр, Республіка Молдова, Ірландія та Об’єднані Арабські Емірати. Водночас додано 10 держав (територій), які раніше були відсутні. Це, зокрема держави, віднесені до переліку офшорних зон і «чорного списку» FATF (Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) та держави (території), які не забезпечують своєчасного і повного обміну податковою та фінансовою інформацією.

Оновлений перелік держав (територій) для цілей трансфертного ціноутворення вперше застосовується з 1 січня 2025 року.

Зміни у розмірах штрафів за порушення правил звітування з трансфертного ціноутворення (стаття 120 ПКУ) з 25.03.2025

Зміни у розмірах штрафів передбачені Законом України № 4112, а саме:

- штраф за неподання повідомлення про участь в міжнародній групі компаній збільшено з 50 до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 120.3 статті 120 ПКУ);

- максимальний розмір штрафу за несвоєчасне подання повідомлення про участь в міжнародній групі компаній зменшено зі 100 до 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання (пункт 120.6 статті 120 ПКУ);

- штраф за несвоєчасне декларування контрольованих операцій: максимальна сума штрафу – 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року або 0,5 відс. від суми незадекларованих контрольованих операцій (менше з двох значень) (пункт 120.6 статті 120.6 ПКУ).

Закон України № 3813: деякі зміни до ПКУ, що набули чинності з 01.01.2025

З 01.01.2025 набрали чинності зміни до ПКУ у частині віднесення господарських операцій до контрольованих, що передбачені Законом України № 3813.

Зокрема, розширено критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок економічного зв’язку.

Так, підпункт «а» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПКУ доповнено абзацами такого змісту:

«доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом».

Також Законом України № 3813 збільшено нижню межу частки володіння корпоративними правами кожної особи у наступній юридичній особі у ланцюгу для визначення пов’язаності (незалежно від результатів множення) з 20 до 25 відсотків (підпункт «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Довідково:

1. Закон України № 3813 – це Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

2. Закон України № 4112 – це Закон України від 04 грудня 2024 року № 4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях».

2. Постанова № 1505 – це постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1045».

3. Перелік № 1045 – це Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 (у редакції Постанови № 1505).

 

ДПС отримала перші CbC-звіти від 21 іноземної юрисдикції

Державна податкова служба України отримала перші звіти за формою Country-by-Country (CbC) у межах автоматичного обміну інформацією з 21 іноземної юрисдикції. Це стало можливим завдяки набуттю чинності з 4 липня 2024 року Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами CbC (Multilateral Competent Authority Agreement – CbC MCAA).

Виявлені недоліки передаються державам-партнерам відповідно до положень Багатосторонньої угоди.

Державна податкова служба України здійснює податковий контроль за трансфертним ціноутворенням шляхом моніторингу подання звітів у розрізі країн міжнародних груп компаній (звітів CbC).

На підставі повідомлень про участь у міжнародних групах компаній (МГК) ДПС ідентифікує платників податків, які зобов’язані подавати звіти CbC. Платники, що здійснюють контрольовані операції, мають щороку до 1 жовтня подавати відповідне повідомлення про участь у МГК.

Звіт CbC повинен бути поданий не пізніше 12 місяців після завершення фінансового року, встановленого материнською компанією. У разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією МГК фінансовий рік – протягом 12 місяців після закінчення календарного року.

ДПС аналізує подані звіти на предмет повноти, достовірності та відповідності вимогам Податкового кодексу України. У випадку виявлення помилок або розбіжностей, платникам направляється повідомлення з вимогою подати уточнюючий звіт або надати пояснення у 30-денний строк.

У разі відсутності чинної угоди про автоматичний обмін (QCAA) з юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії, звіт CbC за 2024 рік має бути поданий українським резидентом самостійно. Станом на 31 грудня 2024 року відповідна угода QCAA не набрала чинності, зокрема, з США, Канадою та Ізраїлем.

Наголошуємо: неподання, несвоєчасне подання або надання недостовірної інформації у звітах CbC чи повідомленнях про участь у МГК тягне за собою штрафи відповідно до статті 120 Податкового кодексу.

 

Видача фіскального чека, в якому відсутній реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої: відповідальність 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов’язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК);

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

- проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду підакцизної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

При цьому, розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну (ст. 2 Закону 265).

Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розд. ІІ Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (додаток 1 до Положення № 13) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9 фіскального касового чека).

Установлені в Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення № 13).

Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265 встановлено, що за порушення вимог Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за порушення, вчинене вперше;

150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, – за кожне наступне порушення.

Відповідно до ст. 26 Закону № 265 посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.

Згідно з ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.

 

Яким чином суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав розрахунковий документ в електронному вигляді за оплачені товари (послуги) через ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти.

Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS повідомлення.

Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.

 

Продаж товару з кур’єрською доставкою продавця: як провести розрахункову операцію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Отже, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

 

Щодо особливостей справляння рентної плати та екологічного податку у 2025 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (далі – Постанова), строк дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжувалися на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2025 року № 288 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314» підпункти 4 та 5 пункту 1 Постанови виключено.

З огляду на це, механізм автоматичного продовження дії строкових ліцензій та документів дозвільного характеру скасовано.

Таким чином, починаючи з 14 березня 2025 року ліцензії та документи дозвільного характеру, строк дії яких завершився, не вважаються автоматично продовженими. Їх необхідно поновлювати та отримувати повторно у прядку встановленому чинним законодавством України.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Чи зберігається та протягом якого терміну право платника на формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів/послуг, здійсненими у платників податку, у яких в період дії воєнного стану відсутня можливість виконувати свої податкові обов’язки?

Зважаючи на те, що строк на включення сум ПДВ до податкового кредиту, встановлений п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, зупинявся до 01.08.2023, перебіг такого строку, починаючи з 01.08.2023, продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023. Зазначені норми ПКУ не містять виключень в частині формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів/послуг, здійсненими у платників податку, у яких в період дії воєнного стану відсутня можливість виконувати свої податкові обов’язки.

 

Щодо необхідності реєстрації акцизного складу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.6. п, 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є акцизним складом:

- приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

- приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання зобов’язані зареєструвати акцизні склади у разі перевищення щорічних обсягів придбання пального більше 1000 м. куб.

Відповідно до п.п. 128 прим.1.2 ст. 128 прим.1 ПКУ відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 000 гривень.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Податківці відповідали на питання щодо правил звільнення від податкових зобов’язань для мобілізованих ФОП, інформаційно-роз’яснювальних кампаній Національна стратегія доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, дотримання умов трудового законодавства, особливості користування електронними сервісами ДПС «Електронний кабінет» та мобільного застосунку «Моя податкова», отримання податкової знижки та інші.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

Інтерв’ю: Платники мають можливість отримати інформацію щодо реквізитів рахунків з різних джерел

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) повідомляє.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала інтерв’ю представникам медіа щодо отримання інформації про реквізити рахунків.

Інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням:

Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також,своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану» з 01 грудня 2024 року відкриті нові бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):

- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Коментар: Щодо дотримання вимог законодавства про працю 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) повідомляє.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо вимог законодавства про працю.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.

Три основні кроки оформлення працівника:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби України.

Звертаємо увагу, що:

- трудовий договір виступає головним документом у відносинах працівник – роботодавець;

- цивільно-правова угода про надання послуг укладається у разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємницькою діяльністю.

Наголошуємо: всі роботодавці мають дотримуватися законодавства про працю, своєчасно виплачувати заробітну плату найманим працівникам та сплачувати податки і збори до бюджетів!