Руслан Кравченко: Завдяки допомозі GEM пошкоджене приміщення податкової у Дніпрі оперативно відновлене

Трохи більше місяця тому після однієї з чергових атак росіян на Дніпро було пошкоджено приміщення Головного управління ДПС області – вибита значна кількість вікон. Вже сьогодні – все відновлено.

Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко у Telegram-каналі.

Відновити приміщення в такі короткі терміни вдалося за допомогою некомерційної організації Global Empowerment Mission (GEM) у партнерстві з Фондом Говарда Г. Баффетта (HGBF).

«З GЕM нас пов’язує історія, яка почалася ще в часи, коли я очолював ОВА. Вони допомогли встановити в будинках мешканців Київщини, які постраждали від російських атак, вікна на 3 млн доларів. Сьогодні вони підставили своє дружнє плече податківцям», – відзначив Голова ДПС.

У будівлі ГУ ДПС Дніпропетровської області демонтували пошкоджені величезні нестандартні конструкції, встановили нові вікна та повернули будівлі її функціональність. Загалом замінено 276 м2 пошкоджених металопластикових та дерев’яних блоків зі склопакетами.

Руслан Кравченко підкреслив, що GEM також допомагає відновити ще два приміщення податкової – у Полтаві та на Харківщині. Вони теж пошкоджені внаслідок російських ударів.

«Дякую команді GEM та її засновнику Майку Каппоні. Так виглядає справжня дружба. Коли допомагають не тому, що треба – а тому, що не можуть інакше», – акцентував Голова ДПС.

 

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

 

До уваги платників акцизного податку, які здійснюють операції з реалізації тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (далі – Закон № 4115), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині встановлення окремих особливостей оподаткування акцизним податком тютюнових виробів.

Закон № 4115 діє з 25.03.2025 року.

Згідно із положеннями Закону № 4115, зокрема, ст. 39 прим. 1 розд. І «Загальні положення» ПКУ викладено в новій редакції.

Так, згідно із новою редакцією ст. 39 прим. 1 ПКУ встановлено, що для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється, зокрема:

- реалізація тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, або подання митної декларації при ввезенні тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;

- нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами Кодексу.

Отже, з 25.03.2025 року при реалізації тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, нарахуванні зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами ПКУ застосовується офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, що діяв станом на 01.07.2024, який становив 43,2658 гривень.

Руслан Кравченко: ДПС перевиконала план надходжень за квітень на 10,2 млрд грн, за чотири місяці цього року – на понад 46 млрд гривень

Державна податкова служба демонструє стабільне перевиконання плану надходжень. У квітні, станом на 19:00 30.04.2025, ще +10,2 млрд грн. Чотири місяці завершили із солідним перевиконанням – на 46,2 млрд грн (+13,1 % до плану Мінфіну). Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко у Telegram-каналі.

«У квітні до загального фонду держбюджету по платежах, які контролює ДПС, надійшло понад 83 млрд грн (+14 % до плану, +37,2 % до квітня 2024 року)», – зазначив він.

Головні показники квітня: 

- ПДФО: 29,7 млрд грн (+18,6 % до плану)

- ПДВ: 27,4 млрд грн (+6 %)

- Податок на прибуток: 5,6 млрд грн (+77,5 %)

- Акциз з вироблених та ввезених товарів: 15,7 млрд (+11,4 %)

Відшкодування ПДВ:

Четвертий місяць позитивна динаміка. У квітні відшкодовано 13 млрд грн. За січень – квітень сума становить понад 55 млрд грн (+24,2 % до показника 2024 року).

Показники січня – квітня 2025 року: 

- Надходження: 398,2 млрд грн

- Перевиконання плану: +46,2 млрд грн

- Перевиконання показника січня – квітня 2024 року: +16,9 %

«Накопичили суттєвий фінансовий резерв. Завдяки системній роботі, підвищенню добровільної сплати податків та покращенню адміністрування маємо додатковий обсяг для фінансування важливих видатків», – додав Голова ДПС.

До якого контролюючого органу мають право звернутися громадяни для звірки даних щодо плати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Що вважається безнадійним податковим боргом та як здійснюється його списання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що безнадійним податковим боргом є:

- податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

- податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку;

- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Також, безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Списання безнадійного податкового боргу за усіма підставами здійснюється виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним), в якому такий платник перебуває за основним/неосновним місцем обліку.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється територіальними податковими органами згідно з вимогами ст. 101 ПКУ та відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (далі – Порядок).

Податковими органами визнається безнадійним та списується податковий борг щодо якого минув строк давності (1095 днів), включаючи зупинення перебігу такого строку на період з 18 березня 2020 року до 23 листопада 2022 року (включно) та враховуючи положення підпунктів 69.9 та 69.40 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Списання за іншими підставами здійснюється згідно з відповідними положеннями Порядку.

 

Про впровадження системи управління комплаєнс-ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Впровадження системи управління податковими комплаєнс-ризиками є одним із заходів, визначених для Державної податкової служби України Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД). Система спрямована на виявлення, оцінку та мінімізацію ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства.

Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків).

Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині впровадження податкового комплаєнсу. Так, ПКУ доповнено принципово важливими нормами, які законодавчо закріплюють реформи ДПС, визначені НСД щодо впровадження системи управління податковими ризиками.

Зокрема, введено поняття:

податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:

- взяття його на облік як платника податків,

- реєстрації платником окремих видів податків,

- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування),

- сплати (своєчасної сплати) податкових зобов’язань,

- інших податкових обов’язків,

- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

комплаєнс – система заходів та процедур, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);

комплаєнс-менеджер – посадова особа податкового органу, яка відповідає за взаємодію з платником податків, включеним до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність і єдиний підхід в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Де можна перевірити інформацію щодо реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента, яка постачає електронні послуги фізичній особі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Будь-яка зацікавлена особа, у тому числі не зареєстрована платником ПДВ, на безоплатній основі має змогу перевірити інформацію щодо реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичній особі. На сьогодні доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за податковим номером або індивідуальним податковим номером платника ПДВ через пошуковий сервіс «Реєстр платників ПДВ», що розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers, за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).

 

Дохід гіг-спеціаліста у вигляді щорічної оплачуваної перерви не є складовою винагороди за виконані ним роботи (надані послуги): оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1667).

Згідно з пунктами 4 – 7 ст. 21 розд. V Закону № 1667 гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) тривалістю 17 робочих днів, якщо гіг-контрактом не визначено більшу тривалість такої перерви.

Гіг-спеціаліст може реалізувати своє право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) лише після спливу шести безперервних місяців виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, якщо гіг-контрактом не визначено коротший строк.

Щорічна оплачувана перерва у виконанні робіт (наданні послуг) на розсуд гіг-спеціаліста може бути поділена на частини будь-якої тривалості.

Витрати, пов’язані з оплатою щорічної оплачуваної перерви у виконанні робіт (наданні послуг), здійснюються за рахунок коштів резидента Дія Сіті у порядку, визначеному гіг-контрактом.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.

Відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пунктами 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене, оскільки згідно з гіг-контрактом, укладеним між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті у порядку передбаченому Законом № 1667, щорічна оплачувана перерва не є складовою винагороди за виконані гіг-спеціалістом роботи (надані послуги), то оподаткування такого виплаченого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розділом IV ПКУ, тобто за ставкою ПДФО 18 відсотків.

 

Оформлення трудових відносин

Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

- гідні та безпечні умови праці;

- нормований робочий час;

- оплачувані та неоплачувані відпустки;

- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

- захист від незаконного звільнення;

- страхові виплати в разі непрацездатності;

- пільги для неповнолітніх;

- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

- захист прав, тощо.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язкув електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.

У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.

Своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності бізнесу. До того ж, фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства.

Про Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками демонструє зобов’язання ДПС повністю прийняти та використовувати найкращі міжнародні принципи та практики управління комплаєнс-ризиками. В сучасних податкових органах управління комплаєнс-ризиками є основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків. Впровадження та ініціалізація структури управління комплаєнс-ризиками мають вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей Національної стратегії доходів України.

Метою розроблення та запровадження загального плану удосконалення та управління податковими ризиками є:

- створення платникам податків умов для кращого розуміння норм податкового законодавства, та своєчасного та якісного виконання обов’язків, визначених ПКУ;

- збільшення надходжень платежів до бюджетів та державних цільових фондів;

- зменшення тіньового сектору економіки;

- побудова системи управління податковими ризиками відповідно до світових практик.

Закон України від 18.06.2024 № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України, в частині впровадження податкового комплаєнсу.

Для включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства платник податків має одночасно відповідати вимогам та критеріям, визначеними цим законом, серед яких такі показники, як відсутність податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відсутність фактів порушення термінів виконання податкових обов’язків щодо подання звітності тощо.

Детально ознайомитись з критеріями та перевірити відповідність суб’єкта господарювання вимогам включення до Переліку можна на субсайті «Територія високого рівня податкової довіри», який розміщено за посиланням https://tpd.tax.gov.ua.

Про Національну стратегію доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Національна стратегія доходів (далі – НСД), схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Основні положення НСД узгоджені з МВФ та враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Стратегічні цілі НСД:

- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;

- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Успішна реалізація НСД забезпечить стабільне збільшення доходів бюджету, закриє можливості для ухилення від оподаткування, а також підвищить рівень дотримання податкового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.

 

Несвоєчасна реєстрація РК, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг: визначення кількості днів прострочення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту).

Так, згідно п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема, отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Загальні граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкової накладної в ЄРПН встановлено п. 201.10 ст.201 ПКУ.

Так, реєстрація, зокрема розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст.ст.192 і 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, в розмірах, передбачених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ та відповідно порушення граничного строку, передбаченого п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ тягне за собою накладання штрафу на платника на якого покладено обов’язок щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у розмірах передбачених п. 90 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Визначені п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, у яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів із дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Отже, розрахунок штрафних санкцій за порушення граничних термінів, встановлених для реєстрації, зокрема розрахунків коригувань до податкової накладної, на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику здійснюється з дати отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від постачальника (продавця) товарів/послуг.

Разом з цим задля підвищення якості електронних сервісів для платників податків, ДПС у червні 2024 року запроваджено сервіс для обміну електронними документами (розрахунками коригування на зменшення суми компенсації вартості постачальнику між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED), API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.

Обмін електронними документами на сервері здійснюється по прямому з’єднанню (протокол SOAP). Для криптографічних перетворень електронних документів використовуються сертифіковані засоби КЕП, які також використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності».

Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа (розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості постачальнику) отримувачем (покупцем), тобто фіксує дату отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника.

Так, використання платниками податків ІКС «Електронний кабінет» для обміну розрахунками коригування на зменшення суми компенсації вартості постачальнику між контрагентами передбачає фіксацію ДПС факту отримання отримувачем (покупцем) товарів/послуг такого розрахунку коригування, що дає можливість контролюючим органам підтвердити факт дотримання/недотримання платником (покупцем) строків для реєстрації таких розрахунків коригування в ЄРПН під час проведення контрольно-перевірочної роботи.

Сервіс SWinED зручно інтегрується з іншими системами, тож для налаштування обміну розрахунками коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику з контрагентами з використанням SWinED платникам податків необхідно звернутись до свого надавача послуг з обміну електронними документами та подання звітності.

 

Дніпропетровщина: понад 49,6 млрд грн – надходження від платників до бюджетів усіх рівнів та держаних цільових фондів з початку року

Протягом чотирьох місяців 2025 року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 49,6 млрд грн податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Надходження виросли у порівнянні з січнем – квітнем минулого року на понад 10,8 млрд грн, або на понад 28 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Як зауважила очільниця податкової служби регіону, до державного бюджету у січні – квітні 2025 року надійшло понад 21,1 млрд грн, що на понад 5,8 млрд грн, або на 37,9 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Місцеві бюджети впродовж чотирьох місяців поточного року поповнились майже на 14,7 млрд гривень. Надходження збільшились на понад 2,0 млрд грн у порівнянні з відповідним періодом 2024 року. Темп росту надходжень складає 116,5 відсотки.

Державні цільові фонди протягом січня – квітня 2025 року отримали понад 13,8 млрд грн єдиного внеску, що майже на 3,0 млрд грн, або на 27,5 відс. більше, ніж у січні – квітні 2024 року.

«Дякуємо платникам за роботу, своєчасне наповнення бюджетів і важливий внесок у фінансову підтримку держави!» – зазначила Теодозія Чернецька.

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями), оподаткування ПДВ операцій із вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремі види товарів) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну (далі – ПН_РЕЗ) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (п.п. 97.1 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з положеннями п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ коригування показників ПН_РЕЗ здійснюється шляхом складання розрахунків коригування поетапно, із дотриманням певних умов на кожному з таких етапів.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування показників ПН_РЕЗ з метою приведення її у відповідність із показниками митної декларації (далі – РК_РЕЗ_2) здійснюється виключно після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією.

Тобто, у випадку складання РК_РЕЗ_2 ПКУ визначено лише період, раніше якого такий РК_РЕЗ_2 не може бути складено і зареєстровано в ЄРПН.

Однак положення ПКУ не обмежують в строках щодо граничної дати складання та реєстрації РК_РЕЗ_2 в ЄРПН, що дозволяє врахувати та відобразити в ньому остаточні дані митного оформлення за операцією з експорту окремих видів товарів, у тому числі з урахуванням, за наявності, складених до відповідної митної декларації аркушів коригування.

Важливо, коригування показників ПН_РЕЗ після реєстрації до неї РК_РЕЗ_2 в ЄРПН, не дозволяється, крім коригування таких показників, як ставка податку та нарахована сума податку відповідно до п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Відповідно, в ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_РЕЗ_2.

Окрім цього, звертаємо увагу, що з урахуванням вимог, визначених у п.п. 97.5 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.

Таким чином, відображення таких операцій у складі податкової декларації з ПДВ здійснюється на основі показників, що містяться в митних деклараціях, на підставі яких здійснено митне оформлення окремих видів товарів (з урахуванням, за наявності, складених до них аркушів коригування), тобто незалежно від показників податкової накладної та складених і зареєстрованих в ЄРПН до неї розрахунків коригування, зокрема РК_РЕЗ_2. Це дозволяє забезпечити послідовність і точність декларування інформації за такою операцією, адже підтверджується не лише факт здійснення операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, але й правильність відображення її показників в податковій декларації з ПДВ.

Згідно з п.п. 2 п. 3 розд. V Порядку заповнення податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у відповідних рядках 2.3.1, 2.3.2 та/або 2.3.3 (залежно від застосованої ставки податку) розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ.

Отже, ПН_РЕЗ підлягає коригуванню з метою приведення її показників у відповідність з показниками митної(их) декларації(ій), на підставі якої(их) здійснено митне оформлення окремих видів товарів (з урахуванням, за наявності, складених до неї(их) аркушів коригування), та здійснюється шляхом складання та реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2.

У разі якщо внесення змін до митної декларації відбулося на підставі аркуша коригування, складеного після реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2, то з урахуванням положень ПКУ можливість для повторного коригування показників ПН_РЕЗ відсутня, крім випадку коригування (за потреби) таких показників як ставка податку та нарахована сума податку.

При цьому, операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів в податковій декларації з ПДВ відображаються виключно на підставі митних декларацій (з урахуванням, за наявності, складених до них аркушів коригування), тобто незалежно від показників ПН_РЕЗ та зареєстрованих до неї розрахунків коригування, зокрема РК_РЕЗ_2.

 

Трудовий договір допомагає і роботодавцям, і працівникам краще розуміти свої права і обов'язки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що трудовий договір – це надважливий документ у роботі. Трудовий договір допомагає і роботодавцям, і працівникам краще розуміти свої права і обов'язки.

Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

Закликаємо і роботодавців, і найманих працівників працювати відповідно до вимог трудового законодавства!

 

Чи може ФОП – платник єдиного податку другої або третьої групи продавати подарункові сертифікати, а потім приймати їх в якості оплати за поставку конкретних товарів/послуг покупцю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Враховуючи вищезазначене, нормами розд. ХІV ПКУ не заборонено продаж подарункових сертифікатів, проте розрахунок за товари подарунковим сертифікатом фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку є механізмом розрахунку не у грошовій формі, а отже не дає права фізичній особі – підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Додатково зауважуємо, що згідно з п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

УВАГА! ШАХРАЇ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) звертає увагу суб’єктів господарювання Дніпропетровського регіону, що невідомі особи здійснюють дзвінки до суб’єктів господарювання з телефонних номерів (068) 947 27 64 та (096) 649 88 39 від імені начальника Дніпровської державної податкової інспекції ГУ ДПС з вимогою перерахунку значної суми грошових коштів на карткові рахунки з метою упередження проведення перевірок.

Шановні платники! Наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких дзвінків.

Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям, ретельно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!

Якщо ви отримали подібний дзвінок, слід негайно звертатись до Національної поліції за номером телефону 102, або ж зателефонувати на сервіс ДПС України «Пульс» за номером телефону 0 800 501 007 з наданням, за можливості, інформації щодо шахраїв (прізвище, ім’я, номери телефонів, номери карткових рахунків), або до відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС за номерами телефонів (056) 374 86 40, (056) 374 86 50.

 

Реалізація товарів (надання послуг) за допомогою мережі Інтернет: застосування РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) встановлено, за яких умов суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані проводити такі операції через РРО/ПРРО та надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту.

Звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/програмних РРО (ПРРО) виникає при продажу товарів (робіт, послуг) не тільки під час здійснення розрахункових операцій, а за умови їх здійснення суб’єктами господарювання в ході ведення ними господарської діяльності.

Таким чином, за умови здійснення розрахункових операцій суб’єкти господарювання зобов’язані реєструвати продажі товарів (робіт, послуг) за допомогою РРО/ПРРО, КОРО або РК з врахуванням спеціальних норм Закону № 265.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350).

Підпунктом 14 п. 1 ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 675) встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – це укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Разом з тим, продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Звертаємо увагу, що обов’язок застосовувати РРО/ПРРО на загальних засадах з 01.01.2022 не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи.

Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 29.07.2022 № 164 (зі змінами) (далі – Положення № 164), встановлює вимоги НБУ до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням.

З огляду на вимоги Положення № 164 документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція платіжного терміналу) має надаватися за платіжними операціями з переказу коштів, що були ініційовані з використанням платіжних інструментів (електронних платіжних засобів – далі ЕПЗ) через платіжні термінали (віртуальні або фізичні).

Квитанція платіжного терміналу може бути в паперовій та/або електронній формі (пункт 156 розділу VIII Положення № 164).

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.

Водночас, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Зауважуємо, що у разі коли держатель платіжного інструменту (платіжної картки) ініціює через надавача платіжних послуг (як еквайра/надавача платіжних послуг, який уклав договір з еквайром) платіжну операцію на користь отримувачів (комунальних підприємств, торговців, фізичних осіб, поштового оператора тощо), надавач платіжних послуг не є ані платником, ані отримувачем за такою платіжною операцією. У такому разі платником (фактичним) є відповідний держатель платіжної картки, а отримувачем (фактичним) – відповідне комунальне підприємство, торговець, фізична особа, поштовий оператор тощо.

Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (роботи, послуги), і розрахунок було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних сервісів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО саме продавцем товарів (робіт, послуг) та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми (фіскальний касовий чек з РРО/ПРРО).

Водночас, при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (роботи, послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад: отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто фізичне отримання споживачем товарів, послуг або приймання робіт) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований не пізніше вручення товару (надання послуги, приймання роботи), а у випадку одночасного отримання оплати та передачі товарів, робіт, послуг покупцю – під час проведення розрахунків за них.

 

Як отримати податкову знижку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право громадян скористатися податковою знижкою передбачено для платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.

Так, з 01 січня по 31 грудня 2025 року можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами 2024 року.

Для отримання податкової знижки платник податків подає податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку. До такої декларації додаються підтверджувальні документи (копії квитанції, чеків, платіжних доручень, копії договорів про надання послуг, документи про ступінь споріднення тощо), а також пред’являє паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) через Електронний кабінет.

Чи мають можливість платники податків сплатити податки та збори через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України в (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

 

Чи застосовується відповідальність до платника податків при самостійному виправленні помилок у Звіті про контрольовані операції в період дії воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Форму Звіту та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок № 8) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (із змінами).

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданому платником податку Звіті визначено п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ та п. 2 розд. І Порядку № 8.

Зокрема, абзацом п’ятим п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено, що подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої пунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.

Відповідно до п. 120.4 ст. 120 ПКУ невключення, зокрема, до поданого Звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Неподання платником податків уточнюючого Звіту після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.4 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Законом України від 04 грудня 2024 року № 4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» (набрав чинності 25.03.2025) внесено зміни, зокрема, до абзацу четвертого п. 120.6 ст. 120 ПКУ, згідно з якими змінено підхід у визначенні розміру штрафу в разі несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому Звіті в разі подання уточнюючого Звіту.

Так, несвоєчасне подання платником податків Звіту або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, – або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції.

Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не передбачено особливостей для подання уточнюючого Звіту.

Таким чином, при самостійному виправленні помилок у Звіті в період дії воєнного стану до платників застосовується відповідальність, передбачена пунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.

 

При підписанні документу виникає помилка «Невірний пароль або ключ пошкоджено»: дії платника 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для усунення помилки «Невірний пароль або ключ пошкоджено» необхідно перевірити:

- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);

- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);

- чи набраний пароль відповідає ключу, який використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);

- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).

У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва КНЕДП ДПС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.

 

Подання уточнюючого розрахунку у разі коригування показників, відображених у звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску, поданих за періоди до 2021 та 2021 – 2024 років

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2025 № 39 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» із змінами та доповненнями (набрав чинності 06.02.2025) внесені зміни до форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами).

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку звітним періодом є календарний місяць.

Проведення коригувань Розрахунку встановлено розд. V Порядку, п. 5 якого визначено, що після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Якщо платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не подавався Розрахунок за попередній звітний (податковий) період, такий платник податків зобов’язаний подати Розрахунок у поточному звітному (податковому) періоді за формою, що діє на день подання такого Розрахунку (п.п. 9 п. 10 розд. V Порядку).

Пунктом 2 розд. V Порядку передбачено, що для цілей коригування платником самостійно виявлених помилок за 2021−2024 роки вважати відповідними такі періоди:

I квартал: 1 місяць – січень (1); 2 місяць – лютий (2); 3 місяць – березень (3);

II квартал: 1 місяць – квітень (4); 2 місяць – травень (5); 3 місяць – червень (6);

III квартал: 1 місяць – липень (7); 2 місяць – серпень (8); 3 місяць – вересень (9);

IV квартал: 1 місяць – жовтень (10); 2 місяць – листопад (11); 3 місяць – грудень (12).

Для цілей коригування платником самостійно виявлених помилок за періоди до 2021 року вважати відповідними такі періоди:

- для податкових агентів: I квартал: березень (3); II квартал: червень (6); III квартал: вересень (9); IV квартал: грудень (12). При цьому коригування здійснюється в порядку, визначеному п. 10 розд. V Порядку з типом «Уточнюючий»;

- для платників єдиного внеску – відповідний місяць, за який здійснюється коригування.

Згідно з приміткою 4 до Розрахунку та додатків Д1, Д5 та Д6 до Розрахунку у рядку 02 «Звітний (податковий) період» (далі – рядок 02) зазначається звітний податковий період (календарний рік) та місяць (цифрове значення від 1 до 12), за який подається Розрахунок (додатки до нього).

Так, наприклад, якщо потрібно відкоригувати дані в Додатку Д1 (Д5, Д6) за лютий 2023 року, необхідно подати Розрахунок з типом «Уточнюючий» і зазначити:

у рядку 02 «Звітний (податковий) період» Розрахунку: рік – «2023»; місяць – «2»; номер Розрахунку – «2» (якщо за І квартал 2023 року подавали «Звітний», який був «1»);

у рядку 02 «Звітний (податковий) період» Додатка Д1 (Д5, Д6): рік – «2023»; місяць – «2».

Аналогічно заповнюється рядок 02 Розрахунку і Додатків Д1, Д5, Д6 за періоди до 2021 року.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств листом від 09.04.2025 № 9616/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист ДПС № 9616) повідомила про набрання чинності наказами Міністерства фінансів України:

- 21 січня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.12.2024 № 621 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.12.2024 за № 2000/3345 (далі – наказ № 621).

- 04 квітня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.02.2025 № 94 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 лютого 2025 року за № 323/43729, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2025 № 133 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 лютого 2025 року № 94», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2025 за № 352/43758 (далі – наказ № 94).

Щодо наказу № 621

Згідно з наказом № 621 внесено зміни до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), пов’язані з реалізацією положень Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813), а саме: додатка ДІЯ, додатка РІ до рядка 03 РІ, додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації. Додаток АМ викладено в новій редакції.

Згідно із Законом № 3813 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), що набрали чинності з 01 січня 2025 року і відповідно до яких уточнено, зокрема:

базу оподаткування щодо операцій резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначених в абзаці шостому підпункту «б» та в абзаці першому підпункту «в» підпункту 135.2.1.5 підпункту 135.2.1, у підпункті 135.2.1.9.2 підпункту 135.2.1.9 підпункту 135.2.1 та в підпункті «а» підпункту 135.2.1.13 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 розділу ІІІ Кодексу. У зв’язку із цими змінами показники рядків 14.6, 22.2, 28.2 додатка ДІЯ Декларації узгоджено відповідно до положень Кодексу;

різниці, що застосовуються під час здійснення фінансових операцій, передбачених у підпункті 140.4.3 пункту 140.4, в абзаці четвертому підпункту 140.5.4 та в абзаці третьому підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Кодексу. У зв’язку із цими змінами показники рядків 3.2.3.3, 3.1.6.2, 3.1.7.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації узгоджено відповідно до вимог Кодексу.

Крім того, згідно із Законом № 3813 Кодекс доповнено положеннями, які набрали чинності з 01 серпня 2024 року, щодо:

проведення інвентаризації основних засобів, визначених у пункті 43¹  підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які були у використанні та введені в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні;

призначення основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України та придбаних платником податку у період дії воєнного стану, для використання в господарській діяльності відповідно до пункту 69 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

У зв’язку із цими змінами додаток АМ до Декларації (рядок 1.2.1 АМ додатка РІ до рядка 03 РІ) викладено в новій редакції, яка передбачає:

доповнення таблицею «Інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів станом на 01 число податкового (звітного) періоду 20___ року, в якому прийнято рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні», яка заповнюється в разі прийняття рішення про застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, що були у використанні і введені в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні;

доповнення таблиці «Інформація щодо нарахованої амортизації» новим рядком «А3 ж³», який заповнюється під час розрахунку амортизації основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України і придбаних або споруджених під час дії воєнного стану, у зв’язку з переміщенням підприємства або його працівників, які мають статус внутрішньо переміщених осіб.

Також звертаємо увагу, що в додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації виключено рядок 23 таблиці 1 – «дохід за виробництво та/або розповсюдження реклами», тож нумерацію рядків 24 – 34 змінено на 23 – 33 відповідно.

Щодо наказу № 94

Згідно із наказом № 94 внесено зміни до Декларації, пов’язані з реалізацією положень законів України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015) та від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 4113).

Відповідно до Закону № 4015 внесено зміни та доповнення до Кодексу, зокрема, щодо встановлення:

1) базової (основної) ставки податку на прибуток у розмірі 25 відсотків, запровадженої з 01 січня 2025 року, для цілей:

оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика);

оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика);

застосування положень щодо сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток під час виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика);

2) розміру авансового внеску, який сплачується з 01 січня 2025 року платниками податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти.

Крім того, згідно із Законом № 4015 Кодекс доповнено положеннями щодо:

1) особливостей оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним, що застосовуються з 01 грудня 2024 року, а саме:

встановлено розмір авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним;

встановлено порядок сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств;

2) особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан.

У зв’язку із цими змінами у формі Декларації:

рядок 10 «Особливі відмітки» доповнено рядками: «фінансові установи, крім страховика»; «платника податку, який сплачує авансові внески за кожний пункт обміну іноземної валюти»; «платника податку, який сплачує авансові внески за кожне місце роздрібної торгівлі пальним»;

показники рядків 26 ОВ – 28, 36 щодо відображення сум авансових внесків з місць роздрібної торгівлі пальним та примітку «⁵» щодо застосування, зокрема, фінансовими установами базової (основної) ставки податку на прибуток у розмірі 25 відсотків викладено в нових редакціях.

Відповідні зміни внесено в додатки ВП, АВ, КІК, ЗП.

Крім цього, у Декларації:

виключено додаток ОВ до Декларації (рядок 26 ОВ), натомість доповнено новим додатком ЩАВ до Декларації (рядок 26 ЩАВ), у якому відображаються розрахунок авансового внеску за кожний пункт обміну іноземних валют та розрахунок авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним;

викладено в новій редакції Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ, який складається платниками податку – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та розраховується щодо кожної земельної ділянки. При визначенні платником мінімального податкового зобов’язання в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума мінімального податкового зобов’язання розраховується відповідно до підпунктів 38¹.1.1 та 38¹.1.2 статті 38¹ Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.

Згідно із Законом № 4113 Кодекс доповнено положеннями щодо невключення до бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, зокрема в частині суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів, які набрали чинності з 01 січня 2025 року.

У зв’язку із цими змінами рядки 16.5, 16.6 та 17 додатка ДІЯ узгоджено відповідно до положень Кодексу.

Згідно із пунктом 46.6 статті 46 Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеного платникам податку на прибуток необхідно подавати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – півріччя 2025 року. Водночас платникам податку, що декларують показники, визначення яких пов’язано зі змінами до положень Кодексу, що набрали чинності у 2024 році, рекомендуємо за звітний (податковий) період – 2024 рік та І квартал 2025 року подати уточнюючу Декларацію за оновленою формою, із відображенням, зокрема:

у рядку 26 ЩАВ Декларації – нарахувань авансових внесків, із відповідним заповненням у додатку ЩАВ розрахунку авансового внеску за кожне місце роздрібної торгівлі пальним відповідно до підпункту 141.14.2 пункту 141.14 статті 141 Кодексу;

у додатку МПЗ-З до Декларації – деталізованих показників розрахунку мінімального податкового зобов’язання, з урахуванням положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу;

у додатку АМ до Декларації за оновленою формою – інформації щодо нарахованої амортизації, з урахуванням положень пунктів 43¹ та 69 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу в разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.

Лист ДПС № 9616 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79474.html

 

Земельна ділянка знаходиться у користуванні на підставі договору сервітуту: чи визначає платник податку на прибуток підприємств МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до земель сільськогосподарського призначення у відповідності до частини другої ст. 22 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) належать сільськогосподарські угіддя та несільськогосподарські угіддя.

Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина перша ст. 98 ЗКУ).

Власники та користувачі земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, зобов’язані надавати право сервітуту для забезпечення проходу (проїзду) іншим власникам та користувачам земельних ділянок до належної їм на відповідному праві земельної ділянки (абзац другий частини шостої ст. 37 прим. 1 ЗКУ).

Частиною першою ст. 102 прим. 1 ЗКУ встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою ст. 102 прим. 1 ЗКУ (частина друга ст. 102 прим. 1 ЗКУ).

Враховуючи вищенаведене у платника податку на прибуток – користувача земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні такого платника на підставі договору про встановлення земельного сервітуту (права користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь)) або суперфіцію (право користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для забудови) не виникає обов’язку визначати МПЗ щодо таких земельних ділянок.

Юридичною особою (платником податку на прибуток) – власником земельних ділянок, які знаходяться в користуванні інших осіб на підставі укладеного договору про встановлення земельного сервітуту, суперфіцію, визначається МПЗ щодо тих земельних ділянок, які належать до сільськогосподарських угідь.

Якщо земельні ділянки належать до несільськогосподарські угідь, то МПЗ не визначається.

 

До уваги платників податку на нерухоме майно!

Які реквізити має містити фіскальний касовий чек?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що нова форма фіскального чека діє з 01.03.2025.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:

найменування суб’єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою № 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою № 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України (далі – Кодекс); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);

цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9);

вага одиниці тютюнового виробу (зазначається для сигарил, тютюну та тютюнових виробів, що реалізуються в наборі) та кількість тютюнових виробів в одиниці товару (пачці), міцність алкогольних напоїв та об’єм (у літрах) одиниці товару (пляшки) (для алкогольних напоїв) (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 10);

назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11);

ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 12);

ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 13);

сума комісійної винагороди еквайра (у разі наявності) (рядок 14);

вид операції (рядок 15);

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) у форматі, що дозволений правилами безпеки емітента або платіжної системи (для електронних платіжних засобів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 16);

напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 17);

позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);

засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо) (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

заокруглення (рядок 23);

до сплати, валюта (рядок 24);

решта, валюта (зазначається у разі здійснення оплати в готівковій формі) (рядок 25);

фіскальний номер фіскального чека / фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26);

дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 27);

реквізити паспортного документа покупця: серія (за наявності) та номер, країна видачі паспортного документа, перед якими друкуються великі літери «РПД» (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв) (рядок 28);

QR-код, який містить у собі пошуковий запит до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) в такому форматі:

https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=ABCD…&date=yyyyMMdd& time=HHmm&id=NNNN…&sm=» «&fn=1234567890, де:

ABCD… – MAС (hash) зазначається лише для чеків, створених програмним реєстратором розрахункових операцій в режимі офлайн;

yyyyMMdd – дата чека;

HHmmss – час;

NNNN… – фіскальний номер розрахункового документа;

sm – сума розрахункової операції (роздільник «.»);

1234567890 – фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій, яким створено чек (рядок 29);

для фіскального чека, що створюється реєстратором розрахункових операцій:

код автентифікації повідомлення (МАС) чека (рядок 30);

для фіскального чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений фіскальний чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 31), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 32);

заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 33);

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 34);

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 35).

Рядки 6 – 11 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним фіскальним чеком.

Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.

Якщо реєстратор розрахункових операцій працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше – вартість без урахування ПДВ.

Спрощена назва товару зазначається у випадку, визначеному абзацом другим п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Рядки 12 – 17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій / програмним реєстратором розрахункових операцій.

Рядки 16, 17 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата.

Рядок 18 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати.

Рядок 19 фіскального чека повторюється для кожної форми оплати відповідно до кількості використаних засобів оплати. Для форми оплати «ГОТІВКА» рядок 18 не друкується.

Рядки 20 та 21 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю.

Закон України № 3603: особливості податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачено, зокрема:

врегулювання питання встановлення податкових пільг з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення (прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій є обов’язковим);

збільшення можливостей податкових органів щодо продажу через біржі майна, що перебуває у податковій заставі;

скасування відповідальності за помилкову сплату платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету);

нерозповсюдження положень Кодексу щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у разі безоплатної передачі на користь бюджетних установ товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, на випадки передачі нематеріальних активів суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти;

доповнення переліку отримувачів благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такою категорією, як військовослужбовці (резервісти), які не мають статусу учасників бойових дій та члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;

надання права платнику податків під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу заявити про бажання зареєструватись платником ПДВ, єдиного податку чи бути включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

врегулювання питання щодо затвердження норм втрат тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

скасування для платників мінімального податкового зобов’язання обмеження щодо строку для звернення про проведення звірки даних;

доповнення переліку доходів, які не включаються до загального оподаткованого доходу платника податків, вартістю незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування;

надання можливості платникам податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок;

скорочення термінів проведення перевірок щодо визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню;

врегулювання порядку взаємодії податкових органів та Центрального депозитарію цінних паперів і депозитарних установ, уповноважених обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств, у частині обміну інформацією про відкриті рахунки.

 

Подання в електронному вигляді копій документів до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У разі, якщо у платника ПДВ, який застосовує електронний документообіг, зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, то таким платником подаються копії документів до Повідомлення про подання пояснень та копій документів.

Письмові пояснення та копії документів, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами).

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

До Повідомлення можна додати документи довільного формату (J/F13126), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Згідно з ст. 7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Отже, платник ПДВ подає копії підтверджуючих документів до Повідомлення про надання пояснень шляхом завантаження їх копій у форматі PDF, PNG або JPG.

 

Змінилися дані, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків – подайте Заяву за ф. № 5ДР! 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про алгоритм дій, зокрема фізичної особи – платника податку, у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків.

1. Подання платником заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами)) та документу, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається):

- до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання);

- у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів та їх копії:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України;

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

2. Внесення змін до облікових даних платника податків та виготовлення реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР.

3. Картка платника податків, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків видається за умови пред’явлення контролюючому органу паспорта.

 

Комунікація з платниками податків Софіївського району за «круглим столом»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

З метою обізнаності актуальних питань податкового законодавства, фахівцями Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено засідання «круглого столу» з платниками податків Софіївського району.

На заході податківці обговорили актуальну тематику оподаткування: основні напрями Національної стратегії доходів до 2030 року та пріоритети системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики); важливість офіційного оформлення трудових відносин з найманими працівниками та своєчасна сплата податків, зборів, платежів до бюджетів;

Під час діалогу податківці приділили особливу увагу підприємцям, які захищають державу, акцентувавши, щодо роботи гарячої лінії ((096) 862 10 70 ) ГУ ДПС у Дніпропетровській області та правил звільнення від податкових зобов’язань для ФОПів, які мобілізовані.

Надали роз’яснення стосовно отримання податкової знижки за витратами на лікування та навчання, розповіли про роботу електронної скриньки dp.ikc@tax.gov.ua комунікаційної платформи та сервісу «Пульс» для запобігання проявам корупції в податковій службі.

Відповіли на запитання, які цікавили платників податків Софіївської громади.

Податківці відкриті до спілкування з громадськістю та бізнес спільнотою!

Криворізькі податківці провели семінар для платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В приміщенні Прозорого офісу соціальних послуг Тернівської районної у місті Кривому Розі ради відбувся семінар для платників податків, на якому обговорювалися зміни в податковому законодавстві, а також ключові напрямки національної податкової стратегії до 2030 року.

Основні теми семінару включали:

Нові підходи до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками);

Визначення мінімального податкового зобов'язання (МПЗ);

Зміни в трудових відносинах, які стосуються як підприємців, так і найманих працівників;

Переваги електронних сервісів від ДПС;

Комунікаційна платформа, що сприятиме покращенню взаємодії між податковими органами та платниками податків;

та інші питання.

Учасники заходу отримали можливість безпосередньо звертатися до податківців із запитаннями, обговорювати новації та отримати практичні поради щодо ефективного ведення бізнесу в умовах змін законодавства.

Засідання робочої групи виконкому Криворізької міської ради з питань справляння плати за землю 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) повідомляє.

Днями, у виконкомі Криворізької міської ради за участі представників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулось засідання робочої групи з питань справляння за землю та виконання показників доходів бюджету Криворізької громади.

На засіданні обговорили стан надходжень до бюджету громади плати за землю та орендної плати.

Також, узгодили спільні дії органів місцевого самоврядування та податкової служби щодо підвищення ефективності адміністрування плати за землю та виявлення резервів для збільшення надходжень.

Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) інформує.

В Криворізькій ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонної «гарячої лінії» з актуальних питань податкового законодавства.

Під час спілкування з платниками податків фахівці надали вичерпні роз’яснення з питань справляння військового збору - роз’яснено порядок нарахування та сплати збору, особливо в умовах мобілізації та змін у законодавстві та податкових пільг для мобілізованих ФОП. Також запитували про вимоги трудового законодавства, Національну стратегію доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), та інші питання.

Коментар: Легалізація праці забезпечує соціальні гарантії найманим працівникам!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький район) повідомляє.

Начальник Криворізької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам медіа щодо легалізації найманої праці.

Під час розмови з Ганна Познякова наголосила на необхідності дотримання трудового законодавства та офіційного оформлення трудових відносин між роботодавцями та працівниками, адже нелегальна зайнятість позбавляє працівників соціального захисту, а державу — надходжень до бюджету.

Офіційне працевлаштування гарантує найманим працівникам соціальні виплати, стаж, пенсію та інші державні гарантії.

На завершення було наголошено, що інформування населення — важливий крок у напрямі підвищення рівня правової обізнаності та формування відповідального ставлення до оплати праці.