Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Норми встановлені п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ФОП, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають Декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п. п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

ФОП подають Декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).

Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ передбачено, що ФОП у Декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).

Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис):

1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника ПДФО станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2) кожний об’єкт майна відображається платником ПДФО окремо із зазначенням у графі:

1 – коду рядка;

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

5 -– загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

Отже, ФОП на загальній системі оподаткування подає за результатами календарного року Декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

При наданні ломбардами фінансових послуг застосування РРО/ПРРО обов’язкове

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Норми встановлені ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

Щодо подання заяви про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) (п. п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Підпунктом 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ встановлені, що юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п. п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п. п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Платникам ПДВ про окремі особливості застосування положень ПКУ з урахуванням внесених Законом України № 1914 змін

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України у зв’язку із набранням чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон України № 1914) листом від 10.01.2022 № 227/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист ДПС № 227) проінформувала про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням внесених змін.

1. Щодо термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунків коригування до податкових накладних

Законом України № 1914 пункт 192.1 статті 192 ПКУ після абзацу першого доповнено новим абзацом, яким передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Таким чином, встановлено чіткі терміни для реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування – 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої він складений.

Отже, як безпосередньо податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї, можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної. При цьому слід враховувати, що розрахунок коригування може бути зареєстрований в ЄРПН виключно до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Наприклад, розрахунок коригування від 01.07.2022 до податкової накладної, складеної 15.08.2019 та зареєстрованої в ЄРПН, може бути зареєстрований в ЄРПН не пізніше 14.08.2022.

2. Щодо терміну формування податкового кредиту

Законом № 1914 внесено зміни до абзаців четвертого-шостого пункту 198.6 статті 198 ПКУ, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування. При цьому у разі зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН такий термін (365 днів) переривається на період такого зупинення (пункт 198.6 статті 198 ПКУ доповнено абзацом відповідного змісту).

В той же час якщо у платника податку на дату набрання чинності Законом України № 1914 наявні податкові накладні / розрахунки коригування за придбаними товарами/послугами, з дати складання яких не минуло 1095 днів та суми ПДВ за якими не включені до податкового кредиту, то такі суми ПДВ можуть бути віднесені  до податкового кредиту на підставі таких податкових накладних / розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Законом України № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних / розрахунків коригування (пункт 80 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Наприклад:

- якщо станом на 01.01.2022 платником податку не включено до податкового кредиту суму ПДВ за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною, дата складання якої 01.03.2019, то таку суму ПДВ платник податку може включити до податкового кредиту не пізніше звітного періоду лютий 2022 року;

- якщо станом на 01.01.2022 платником податку не включено до податкового кредиту суму ПДВ за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною, дата складання якої 01.03.2021, то таку суму ПДВ платник податку може включити до податкового кредиту не пізніше звітного періоду грудень 2022 року.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку за податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими в ЄРПН, які не включені до податкового кредиту через відсутність оплати (компенсації вартості) товарів/послуг, можуть включити до податкового кредиту у звітному періоді, в якому відбулася оплата (компенсація вартості) товарів/послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такої оплати (незалежно від того, який термін пройшов з дати складання такої податкової накладної).

3. Щодо застосування касового методу податкового обліку ПДВ (пункт 187.10 статті 187 та пункт 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

3.1.  Перелік платників податку, які відповідно до пункту 187.10 статті 187 та пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, доповнено платниками, які нараховують плату за абонентське обслуговування (при здійсненні операцій, визначених зазначеними пунктами).

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування – платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

3.2. Період застосування касового методу податкового обліку ПДВ платниками, визначеними пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, а саме  які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (починаючи з 01.01.2022 - нараховують плату за абонентське обслуговування), продовжено до 1 січня 2026 року.

Крім того, передбачено можливість складання зведених податкових накладних, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, у разі отримання інших (крім грошового) видів компенсації вартості поставлених (тих, що підлягають постачанню) товарів/послуг.

4. Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення

Починаючи з 01.01.2022 припинено дію режиму звільнення від оподаткування ПДВ  операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, який був тимчасово встановлений пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Таким чином, починаючи з 01.01.2022 операції з постачання вугілля та/або продуктів його збагачення підлягають оподаткуванню ПДВ. При цьому за такими операціями платники податку застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, передбачений пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

У зв’язку з цим слід зазначити, що якщо перша подія, передбачена  пунктом 187.1 статті 187 ПКУ, за операцією з постачання товарів, визначених пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, відбулася до 01.01.2022 (у періоді застосування платником податку пільгового режиму оподаткування), та на дату такої першої події таким платником було складено відповідну податкову накладну на звільнену від оподаткування ПДВ операцію, то друга подія, яка відбувається починаючи з 01.01.2022, не спричиняє податкових наслідків з ПДВ (податкові зобов’язання за такою операцією не визначаються та розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату першої події, не складається).

Якщо за товарами (вугіллям та/або продуктами його збагачення), які були придбані до 01.01.2022 для використання в неоподатковуваних операціях, визначених пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, платником податку було нараховано податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, а надалі, починаючи з 01.01.2022, такі товари постачаються з податком на додану вартість, то платник податку може скласти та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, та на його підставі  зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані згідно з цим пунктом. Такий розрахунок коригування складається на дату здійснення оплати такого вугілля покупцем (тобто на дату виникнення податкових зобов’язань за оподатковуваною ПДВ операцією, яка згідно з пунктом  44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначається за касовим методом).

Головним управлінням ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, Інформаційно-довідковому департаменту ДПС довести зазначений лист до відома платників податку та забезпечити його врахування при підготовці проєктів індивідуальних податкових консультацій та виконання інших функцій, покладених на підпорядковані підрозділи ДПС.

Довідково: Лист ДПС № 227 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77022.html

Закон України № 1525: який порядок подання звітності особою – нерезидентом, яка постачає електронні послуги фізичним особам?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що особа – нерезидент – платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, подає до податкових органів спрощену податкову декларацію з ПДВ (абзац третій п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ)).

Форма такої декларації, а також особливості її складання та подання визначені Наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2021 року № 555 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/76671.html). Цей наказ набрав чинності з 01 січня 2022 року.

Особа – нерезидент – платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (граничний строк). Декларація подається незалежно від того, здійснювалося чи ні постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, такою особою – нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду (п. 208 прим 1. 8 ст. 208 прим. 1 ПКУ).

У спрощеній податковій декларації зазначаються (п. п. 208 прим. 1 8.1  п. 208 прим 1. 8 ст. 208 прим. 1 ПКУ):

а) найменування особи – нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ;

б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ;

в) звітний (податковий) період, за який подається спрощена податкова декларація;

г) договірна вартість постачання електронних послуг, без урахування ПДВ;

ґ) сума ПДВ.

До уваги платників рентної плати!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, визначена у податковій декларації, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

У 2022 році граничний термін сплати податкових зобов’язань вищезазначеними платниками припадає:

- за січень 2022 року – на 02 березня 2022 року.

Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, а також збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на необхідність сплатити податкових зобов’язань: за січень 2022 року – до 28 лютого 2022 року.

Платникам рентної плати про зміну ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

ДПС України з метою ефективного адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для інформування платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин доводить до відома лист Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України від 18.01.2022 № 04-32/10-2022/12506.

У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (далі – Комітет) розглянуто звернення від 06.12.2021 № 1203/2/99- 00-04-01-03-02 щодо надання методологічної допомоги з питань набрання чинності змін Закону України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).

Відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Відповідно до пункту 3 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України відноситься прийняття законів.

16 січня 2020 року Верховною Радою України був прийнятий Закон № 466, який згідно пункту 1 розділу II набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 23 травня 2020 року, крім:

- змін до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, абзаців десятого, двадцять першого пункту 42-1.2, абзаців сьомого, восьмого пункту 42-1.5 статті 42-1, пункту 64.5 статті 64, підпункту 78.1.21 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, підпункту "е" підпункту 141.4.1, абзаців восьмого – одинадцятого підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141, статті 256, підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 липня 2020 року;

- змін до підпунктів 14.1.49, 14.1.162, 14.1.265 пункту 14.1 статті 14, підпункту 17.1.16 пункту 17.1 статті 17, підпункту 39.4.7 пункту 39.4 статті 39, пунктів 44.6, 44.7 статті 44, абзаців першого та другого пункту 53.1 статті 53, пунктів 58.1, 58.2 статті 58, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пунктів 86.7, 86.8 статті 86, статей 102, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 123, 124, 126, 127, 128, 129, 130, 131, підпунктів "в"-"ґ" пункту 137.5 статті 137, пунктів 140.1, 140.2 статті 140, пункту 277.1 статті 277, підпункту 1 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;

- доповнення Податкового кодексу України статтею 39 прим.2, що набирає чинності з 1 січня 2022 року;

- доповнення Податкового кодексу України статтями 112 прим.1, 125 прим.1, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;

- змін до підпунктів 14.1.56-3, 14.1.56 прим. 4, 14.1.107, 14.1.109, 14.1.114, 14.1.148, 14.1.190, 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 19 прим. 1.1.13, 19 прим.1.1.16 – 19 прим. 1.1.18 пункту 19 прим. 1.1 статті 19 прим. 1, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 215.1, підпунктів 215.3.2, 215.3.2 прим. 1, 215.3.3, 215.3.3 прим. 1 пункту 215.3 статті 215, пункту 221.2 статті 221, підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222, статей 226 і 227, назви та пунктів 228.1 – 228.4, 228.7-228.9 статті 228, пункту 17 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, що набирають чинності з 1 січня 2021 року;

- змін до підпункту 133.1.5 пункту 133.1 статті 133, підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134, підпункту "д" пункту 137.5, пункту 137.9 статті 137, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, пунктів 170.13 і 170.13 прим. 1 статті 170, пункту 297.6 статті 297, що набирають чинності з 1 січня 2022 року.

Таким чином, Верховна Рада України прийняла Закон № 466 та визначила, що зміни до підпунктів 252.20 та 252.22 статті 252 Податкового кодексу України, а саме зміни ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, набрали чинності 23 травня 2020 року.

Згідно частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд не застосовує закон чи інший правовий акт лише в тому разі, якщо суд доходить висновку, що такий закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України.

Закон № 466 в частині набрання чинності прийнято у відповідності до положень статті 94 Конституції України.

Коли подається одноразова (спеціальна) добровільна декларація, якщо фізособа володіє коштами, що розміщенні на депозитному банківському рахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п. п. «а» п. 4     підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

У яких випадках використовуються операції «службове внесення» та «службова видача»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

► операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

► операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Наказ № 496: щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує користувачам реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО), що 26.11.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496).

Акцентуємо увагу платників податків, які відповідно до законодавства проводять розрахункові операції з застосуванням РРО/ПРРО, що Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців, а не певних товарів.

Таким чином, за наявності обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, фізичні особи підприємці мають здійснювати облік всіх товарів, які знаходяться в реалізації, а не лише визначених п. 61 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Водночас, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу України звільнені від обов’язку застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні господарської діяльності, а саме: зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів.

У рамках кампанії одноразового декларування громадяни задекларували активи вартістю 1,3 млрд гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.

З початку кампанії громадяни вже задекларували активи вартістю 1,3 млрд гривень. Сума задекларованого до сплати збору склала 79,1 млн гривень.

Звертаємо увагу, що 01 березня 2022 року завершується період одноразового (спеціального) декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7 %. У подальшому до завершення кампанії іноземні активи можна задекларувати за ставкою 9 %.

Нагадаємо, що громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані станом на 01.01.2021 належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на такі активи у вигляді грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та закордоном.

Одноразове добровільне декларування доходів є правом, а не обовʼязком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.

Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет.

До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній або іноземній валютах на спеціальному рахунку, що може бути відкритий в банках України.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися тут: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/563341.html

За порушення у сфері обігу пального субʼєктам господарювання донараховано 565,7 млн грн штрафних санкцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/563123.html повідомила наступне.

Для припинення незаконної діяльності у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами та забезпечення прозорості ведення господарської діяльності на ринку пального і упередження ухилень від оподаткування Державна податкова служба України здійснює контроль щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлі пальним.

При цьому використовується інформація з різних джерел, зокрема, звернень громадян, громадських організацій та органів місцевого самоврядування. Також здійснюється власна аналітична робота, що базується на аналізі звітних даних суб’єктів господарювання.

Так, у 2021 році територіальними підрозділами фактичних перевірок для запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків у сфері обігу пального проведено 2349 фактичних перевірок.

За результатами розгляду матеріалів фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 565,7 млн гривень.

Крім того, за результатами контрольно-перевірочних заходів працівники територіальних підрозділів фактичних перевірок ініціювали вилучення з незаконного обігу 1 013,3 тис. літрів пального на загальну суму 27,3 млн гривень, а саме:

- дизельного пального – 545,4 тис. літрів на суму 14,4 млн гривень;

- бензину А-92 – 75,7 тис. літрів на суму 2 млн гривень;

- бензину А-95 – 310 тис. літрів на суму 9,5 млн гривень;

- газу скрапленого – 82,2 тис. літрів на суму 1,4 млн гривень.

Також за результатами проведеної роботи працівниками ДПС ініційовано припинення діяльності 98 незаконних АЗС (АГЗС) та вилучення 229 одиниць обладнання, за допомогою якого здійснювався незаконний продаж пального на загальну суму 20,2 млн гривень.

Для ефективного контролю за суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, та забезпечення повноти надходжень акцизного податку до місцевих бюджетів, пропонуємо у разі наявності інформації про встановлені випадки недотримання такими суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства України повідомляти про такі випадки Державну податкову службу України на електронну скриньку post@tax.gov.ua.

Для всебічного та якісного розгляду звернень громадян просимо в зверненнях за можливості зазначати: адресу АЗС, назву суб’єкта господарювання, вид придбаного пального з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

В Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, шляхом, зокрема перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО вартість проживання та проїзду найманих працівників у зв’язку із роз’їзним характером робіт?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Зокрема, колективним договором встановлюються гарантії, компенсації, пільги.

Норми встановлені ст. 13 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з загальними положеннями розд. І Інструкції № 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

Тобто, колективним договором повинно бути визначено, чи вважаються службові поїздки працівників в інші населені пункти службовим відрядженням або роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер.

Якщо колективним договором, який діє на підприємстві, визначено, що службові поїздки відповідних категорій працівників – це робота, яка постійно проводиться в дорозі і має роз’їзний характер, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» таким працівникам відшкодовуються витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України і за кордон.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику ПДФО відповідно до умов трудового договору (контракту).

Для цілей розділу IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, у разі якщо колективним договором визначено, що службові поїздки працівників в інші населені пункти є роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер і не є відрядженням, то відшкодування витрат на проїзд до місця відрядження (роботи) і назад, а також на наймання житлового приміщення таким працівникам підприємством, слід розглядати як компенсаційні виплати, що включаються до складу заробітної плати і оподатковується ПДФО за ставкою 18 відс., визаначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Нотаріус щокварталу подає інформацію про посвідчені ним договори щодо продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізособами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Статтями 744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно з статтею 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду) відповідно до ст. 334 ЦКУ, тобто з врахуванням вимог ст. 745 ЦКУ, при передачі набувачеві у власність нерухомого майна – з моменту державної реєстрації вказаного договору.

Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.

Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб розглядається як продаж такого майна.

Згідно з підпунктом «а» пункту 172.5 статті 172 Податкового кодексу України сума податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу (довічного утримання).

Пунктом 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 ПКУ встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого ПДФО.

Чи можуть юрособи – «спрощенці» четвертої групи протягом звітного року обрати третю групу платників єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  повідомляє, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені до п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п. п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п. п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

 

Які дії касира, якщо при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході та повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, а ПЗ встановлено на два окремі пристрої?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» (далі – ПЗ ПРРО) може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

ПЗ ПРРО може відмовляти у вході у випадку спроби касиром увійти на ПРРО при наявній відкритій робочій зміні на іншому ПРРО, при цьому він отримує повідомлення про наявність відкритої робочої зміни на іншому ПРРО.

У разі якщо ПЗ ПРРО одночасно встановлено на два окремі пристрої для яких зареєстровано одного касира та при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході і повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, то касиру необхідно закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.

 

Які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами з яких не були сплачені податки і збори?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Доходи, підлягають в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню.

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями) у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України; інших доходів від діяльності; спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи).

Згідно з п. п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Разом з тим, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

При цьому виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, яка здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (пп. 38.1 та 38.2 ст. 38 ПКУ).

Враховуючи викладене, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.

Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

Інформаційна довідка щодо стану надходжень до бюджету у січні 2022 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

ДПС звітує про успішний початок 2022 року. Завдяки свідомому ставленню платників до сплати податків надходження до бюджету перевищують не тільки визначені індикативи, а й зростають порівняно з січнем 2021 року.

Загальний фонд держбюджету:

індикатив – 38,8 млрд грн;

факт – 43,2 млрд грн.

Перевиконання: +4,4 млрд грн, або +11,4%,

до минулого року: +9,9 млрд грн, або +29,8%.

У т.ч. ПДВ:

Індикатив (сальдо) – 17,3 млрд грн;

факт – 22,7 млрд грн.

Перевиконання: +5,4 млрд грн, або +31,1%,

до минулого року: +6,4 млрд грн, або +39,0%.

Платникам податків на рахунки у січні відшкодовано 18,5 млрд грн податку на додану вартість (за оперативними даними), що на 5,5 млрд грн більше порівняно з січнем 2021 року.  

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/564202.html

Інформаційний лист № 2/2022: Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 2. 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України видала новий інформаційний лист № 2/22.

В інформаційному листі № 2/2022 продовжується розгляд нововведень, запроваджених Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914). У другій частині листа мова йде про адміністрування податкового боргу та перевірки.

Зміни та доповнення до норм Податкового кодексу України, які розглядаються в цьому листі, набрали чинності з 1 січня 2022 року (окрім деяких норм, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 1914, з 21 листопада 2021 року та 1 липня 2022 року).

У листі ви дізнаєтеся про:

- зміни, що стосуються прав та повноважень учасників податкових правовідносин;

- зміни, що стосуються процедури стягнення податкового боргу;

- зміни щодо процедур податкового контролю;

- зміни щодо процедури судового розгляду податкових спорів;

- зміни щодо застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарів.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут: https://tax.gov.ua/data/material/000/456/563937/InfoList2_2022.pdf

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/563947.html

Платники Дніпропетровщини у січні 2022 року сплатили податків і зборів та єдиного внеску майже 6,6 млрд гривень

З початку 2022 року платники Дніпропетровської області перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у сумі майже 5,0 млрд грн, що більше ніж у січні минулого року на понад 1,1 млрд грн або на 29,3 відсотки. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Так, до державного бюджету у січні 2022 року спрямовано майже 2,3 млрд грн, що на 560,3 млн грн (або на 32,3 відс.) більше надходжень аналогічного періоду 2021 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло майже 2,7 млрд гривень. Це на 563,6 млн грн (або на 27 відс.) більше фактичних надходжень січня 2021 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні 2022 року від платників Дніпропетровщини надійшло понад 1,6 млрд грн, що перевищує минулорічні показники на 271,1 млн грн (або на 19,8 відсотків).

Про випадки, в яких фізособа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

► є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

► перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

► перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

► перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 179.4 ст. 179 ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

► від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

► виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;

► від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;

► у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного РРО (далі – ПРРО).

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Коли інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що інформація про фіскальний чек з’являється на вебпорталі ДПС в Реєстрі «Пошук фіскального чеку» у разі:

► фіскалізації чека у режимі онлайн – після отримання на пристрій підтвердження його фіскалізації на фіскальному сервері ДПС;

► фіскалізації чека у режимі офлайн – після отримання від пристрою пакету даних про чеки сформовані в режимі офлайн (після відновлення зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером ДПС).