Спадкування — це перехід прав та обов’язків спадкодавця до його спадкоємців. Сукупність цих прав та обов’язків і є спадщиною. Прийняття спадщини відбувається за законом або за заповітом. Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Адже бувають випадки, коли спадкодавець залишає по собі не лишу майно, а й борги.

Заповіт про спадщину – це письмовий документ, який містить розпорядження людини на випадок смерті щодо належного їй майна чи майнових прав. Заповіт обов’язково підлягає посвідченню нотаріусом і один екземпляр залишається в нотаріальній справі.

За відсутності заповіту або якщо заповіт стосується лише частини спадщини, а не всього майна, відбувається спадкування за законом в порядку черговості.

1 черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки.

2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.

4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

5 черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Хто має право на обов’язкову частку у спадщині?

Таке право мають:

малолітні, неповнолітні діти,

повнолітні непрацездатні діти спадкодавця,

непрацездатна вдова (вдівець),

непрацездатні батьки

Незалежно від змісту заповіту вони спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Це і є обов’язкова частка.

Якщо спадкоємець проживав зі спадкодавцем

Спадкоємець, який постійно проживав (фактично та був зареєстрований) разом із спадкодавцем на час його смерті. У такому разі він вважається таким, що прийняв спадщину. Звісно, якщо протягом 6-місячного строку, він сам не відмовився від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини та оформлення документів спадщина належить такому спадкоємцеві з часу відкриття.

 

Куди звертатись для відкриття спадщини?

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна. В умовах воєнного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.

Якою є процедура оформлення спадшини у мирний час?

Протягом 6 місяців з дня смерті родича особи, які вважають себе його спадкоємцями, заявляють своє право на спадщину. Для цього треба звернутись до нотаріуса. Зі спливом 6 місяців з дня смерті спадкодавця ВЖЕ видається свідоцтво про право на спадщину.

Якою є процедура оформлення спадшини у воєнний час?

Потрібно також звертатись до нотаріуса. Особливість воєнного часу - зробити це можна будь-де, де знаходиться спадкоємець. Під час дії воєнного стану змінились строки. Так, строк для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Наприклад, якщо спадщина відкрилася 1 червня 2022 р., то строк для прийняття спадщини або відмови від її прийняття спливає через 10 місяців - 1 квітня 2023 р., видача свідоцтва проводиться з 2 квітня 2023 року.

Знову ж таки - якщо воєнний стан не буде припинено або скасовано раніше.

Якщо спадщина відкрилася менше ніж за 4 місяці до дня припинення чи скасування воєнного стану, то строк для прийняття спадщини або відмови від її прийняття спливає через 6 місяців з дня наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану.

Як відбувається відкриття спадкової справи під час війни?

Згідно із загальними правилами, відкриття спадкової справи здійснюється з допомогою спадкового реєстру. Утім, під час дії воєнного часу, якщо такий реєстр закритий, нотаріус може відкрити спадкову справу без її відображення у цьому реєстрі. Внести спадкову справу до реєстру можна буде тоді, коли від буде доступний - протягом п’яти робочих днів з дня поновлення такого доступу. Якщо справа була відкрита без використанні Спадкового реєстру (бо не було доступу), то забороняється видача свідоцтва про право на спадщину. Зробити це нотаріус зможе після реєстрації справи у Спадковому реєстрі.

Які документи необхідні для прийняття спадщини?

паспорт;

ідентифікаційний номер;

свідоцтво про смерть;

у разі наявності – заповіту, при цьому якщо заповіт оформлювався в сільській раді – необхідно проставити відмітку про відсутність змін після оформлення;

у разі відсутності заповіту - документ, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим: для дітей – свідоцтво про народження, дружини/чоловіка – свідоцтво про шлюб, інші родичі – за аналогією, для відслідковування ланцюга родинних зв’язків зі спадкодавцем;

правовстановлюючі документи на все майно, про яке відомо.

У будь-якому разі цей пакет документів визначатиме нотаріус, виходячи з конкретної ситуації. Якщо нотаріус відмовляється вчиняти нотаріальну дію, на вимогу громадянина він зобов’язаний у письмовій формі викласти причини відмови і протягом трьох днів видати відповідну постанову. Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії може бути оскаржено в суді.

Як подати заяву про прийняття спадщини або відмову від її прийняття, знаходячись за кордоном?

За кордоном нотаріальні дії вчиняють консульські установи або дипломатичні представництва України, в тому числі вони видають свідоцтва про право на спадщину та посвідчують заповіти. Перебуваючи за кордоном, спадкоємець може скласти заяву про прийняття спадщини, або відмову від її прийняття, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена. Після цього заява надсилається поштою до будь якого державного або приватного нотаріуса на території України на вибір спадкоємця.

Що буде, якщо пропустити строк прийняття спадщини?

Відповідно до ст. 1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з наступних підстав:

за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;

• на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

 

Куди громадяни можуть звернутись для отримання безоплатної правової консультації в разі виникнення проблемних питань у Кривому Розі?

Усі без виключення мають право проконсультуватись у контакт-центрі системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103. У найближчому бюро правової допомоги можна отримати допомогу у складанні заяв та скарг. Представникам вразливих верств населення може надаватись безоплатна вторинна правова допомога при зверненні до суду. Ця послуга передбачає призначення адвоката чи правника за рахунок держави.

У Кривому Розі безоплатна правова допомога надається:

Криворізьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який розташований за адресами: м. Кривий Ріг, вул. Качалова, 2, телефон для довідок: 098-040-83-70.

вул. Героїв АТО, 30, каб. 102, телефон: 097-139-88-57.

вул. Станіслава Конткевича, 37, телефон: 067-276-54-76.

проспект Перемоги, 33а (мікрорайон Інгулець), телефон: 097-531-65-81.